Постанова № 72293387, 13.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/753/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

13 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Чумак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року приватний нотаріус Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 30.10.2001 р. ОСОБА_2 видане свідоцтво 4094 про право на зайняття нотаріальною діяльністю (а.с. 56).

Позивачем у 2016 році сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.01.2016 р. №10 в сумі 9000 грн, від 26.02.2016 р. №21 в сумі 15000 грн та від 18.03.2016 р. в сумі 3314,47 гривень. Призначення платежу вказано: єдиний соціальний внесок з доходу за 2015 рік та вказано рахунок зарахування - НОМЕР_1 (а.с. 38-40).

06.06.2016 р. позивач звертався до Заставнівського відділення Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області з заявою про перерахування коштів, згідно платіжних доручень №10 від 29.01.2016 р., №21 від 26.02.2016 р. та №24 від 18.03.22016 р. на загальну суму 27314,47 грн з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2. (а.с. 23).

19.12.2016 р. податковим органом прийнято рішення №0003312404 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6418,90грн, а саме штрафу в розмірі 5462,89 грн і пені - 956,01 гривень. (а.с. 23).

Позивач оскаржив рішення №0003312404 від 19.12.2016 р. до Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області, однак подана скарга 17.01.2017 р. залишена без задоволення.

26.01.2017 р. позивач оскаржив рішення №0003312404 від 19 грудня 2016 року та результати розгляду скарги Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 17.01.2017 р. до Державної фіскальної служби України, однак скарга позивача 28.02.2017 р. залишена без задоволення. (а.с. 25-36).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону № 2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Так, згідно з п.1 ч.2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем згідно наданих платіжних доручень 29.01.2016 р. №10 в сумі 9000 грн, від 26.02.2016 р. №21 в сумі 15000 грн та від 18.03.2016 р. в сумі 3314,47 грн сплачено єдиний внесок за 2015 рік на р/НОМЕР_1.

Згодом, позивачем було встановлено, що вказані кошти сплачені на невірний рахунок, на підставі чого 06.06.2016 р. ОСОБА_2 звертався до Заставнівського відділення Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області з проханням помилково сплачені кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перерахувати з рахунка з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2.

Так, згідно розділу VII наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 20.04.2015 р. № 449 (далі - Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 8 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що за рахунок сум, які надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.11 ст. 25 Закону 2464, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд зазначає, що для підтвердження факту несплати єдиного внеску, як і узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету в строк, встановлений п.1 ч.2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.11 ст. 25 Закону 2464. Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою Закону строк, а відтак і для застосування на підставі п.11 ст. 25 Закону штрафних (фінансових) санкцій.

Судом було встановлено, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску. А тому, посилання апелянта на те, що помилка платника податків не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату є безпідставними та необґрунтованими.

Вказаної правової позиції дотримується колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, провівши системний аналіз законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, та яка використана у рішенні Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 02.12.2015 р. у справі №21-3920а15.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконними дії начальника Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області Репіховського І.Р. щодо прийняття ним 19.12.2016 року рішення №0003312404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та в частині скасування рішення №0003312404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийнятого Репіховським І.Р. начальником Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області 19.12.2016 року, про сплату штрафу в розмірі 5462,89 грн і пені - 956,01 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) приватним нотаріусом ОСОБА_2 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо посилань апелянта на пропущення строку звернення позивача до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Судом було встановлено, що 07.03.2017 р. розпочався перебіг строку на звернення до суду з вказаним позовом.

У період з 07.03.2017 р. по 03.10.2017 р. позивач вживав заходів для оскарження рішення Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0003312404 від 19 грудня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У зв'язку із неможливістю усунути недоліки позовної заяви у встановлені судом строки (справа № 824/179/17-а, № 824/252/17-а та № 824/329/17-а) дані позовні заяви були повернуті позивачу. Лише 23.10.2017 року у адміністративній справі № 824/753/17-а позивач сплатив судовий збір у розмірі визначеному законом.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 лютого 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.