Постанова № 72293378, 13.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2993/17

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

13 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 20 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.11.2017 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: стягнути з публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2 в сумі 43385,06 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2017 позов задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів Хмельницької області на користь Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області 43385,06 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1, № 2 за вересень 2017 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог задовольнити повністю посилаючись на те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії не є для відповідача збором до Пенсійного фонду, та відповідно - не може бути обов'язковістю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство "Красилівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14310394), зареєстроване як юридична особа і включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідача перед Старокостянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2 відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 43385,06 грн., за вересень 2017 року.

Оскільки, вказана заборгованість ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" добровільно не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) вказано, що Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV вказано, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах понад суму обов'язкового внеску вносять до Пенсійного фонду кошти, що покривають витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підпунктом 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 вказано, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підпунктом 6.7 п.6 вищевказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно абз. 1 пп. 6.8 п. 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п.6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст.13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 №21-725а15 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.12.2016 у справі №К/800/36371/16 (№805/2900/16-а).

Згідно матеріалів справи, ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" направлялися Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2017 року.

Докази направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявні в матеріалах справи. Вказані розрахунки відповідачем не оскаржувались.

Аргумент апелянта на те, що розрахунки не є належним доказом понесення останнім витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані розрахунки повністю відповідають формі та змісту розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відносно доводів апелянта, що він не зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки частина друга цієї статті, яка передбачала покриття підприємствами та організаціями витрат на виплату і доставку пенсій, призначених згідно з пунктами "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII, була виключена на підставі Закону № 1461-III від 17.02.2000 "Про внесення змін до деяких законів України", колегія суддів зазначає наступне.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, безпідставним є твердження відповідача про те, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на нормах підзаконного нормативно-правового акту, а саме Інструкції №21-1, оскільки обов'язок по відшкодуванню підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пенсії передбачено Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, положення Інструкції №21-1 передбачають виключно порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову та вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.