Рішення № 72291962, 08.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Справа № 911/3560/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7

(адреса: 09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 34, код 30664897)

до приватного виробничо-торгівельного підприємства “Промтехнік”

(адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Будівельників, 1, код 20620710)

про стягнення 10538,40 гривень

за участю представників:

позивача- Прохацька Т.О., довіреність від 10.11.2016;

відповідача – не з’явились;.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного виробничо-торгівельного підприємства “Промтехнік” про стягнення 10538,40 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.12.2017. Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 08.02.2018.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 01.12.2017, 14.12.2017, 11.01.2018, 25.01.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

08.02.2018 через канцелярію суду представник позивача подав заперечення на позовну заяву, у якому просив провести експертизу підвального приміщення і встановити його стан та просив відкласти розгляд справи.

Беручи до уваги наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору між сторонами, суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим тому нема підстав в порядку ст. 202 ГПК України для відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про призначення експертизи та заслухавши пояснення представника позивача суд вважає подане клопотання необґрунтованим та безпідставним, а тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Враховуючи те, що нез’явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012 між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та приватним торгівельно-виробничим підприємством «Промтехнік» (орендар) був укладений договір оренди №770 нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 206,70 кв.м, розташоване в підвалі дев’ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №7. Вартість об’єкта оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 29.02.2012, становить 305996,00 гривень. Мета оренди склад.

Відповідно п. 4.8 договору орендар зобов’язаний сплачувати експлуатаційні, комунальні та інші витрати згідно з окремими договорами, укладеними з балансоутримувачем майна та суб’єктами господарювання ремонтів об’єкта.

30.03.2012 Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та приватне торгівельно-виробниче підприємство «Промтехнік» (орендар) підписали акт приймання-передачі майна розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1.

Орендар підтверджує той факт, що стан приміщення відповідає меті використання за договором оренди. Ключі від нежитлового приміщення передані орендарю.

Відповідач користується вищевказаним приміщенням з 01.06.2011 по 18.05.2017.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-екплуатаційна контора №7 є балансоутримувачем частини житлового фонду м. Біла Церква та виконавцем послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, згідно рішення Білоцерківської міської ради «Про визначення виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд. А також визначення виконавця централізованого постачання холодної та гарячої води централізованого водовідведення у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква» №388 від 23.12.2005.

01.06.2011 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 (виконавець) та приватним торгівельно-виробничим підприємством «Промтехнік» (споживач) був укладений договір №77 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (послуги) у житловому будинку №47/1 по вул. Леваневського, у м. Білій Церкві, а споживачем – забезпечення своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим договором. Розмір плати за надані послуги на дату укладання цього договору становить: 1,36 гривень за 1м2 загальної площі приміщення в т.ч. ПДВ 20% місячна плата 281,11 гривень (п.п. 1., 3. договору).

Відповідно до п. 5 договору №77 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносять не пізніше до 20 числа місяця, що надається за розрахунковим.

Відповідно до п. 11 споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк.

Відповідно до п. 20 договору строк дії договору встановлено з 01.06.2011 по 31.12.2012. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

На виконання умов договору позивач у період з 01.05.2013 по 18.05.2017 надав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на загальну суму 10538,40 гривень.

18.04.2017 позивач на адресу відповідача направив претензію та акти звірки взаємних розрахунків.

27.06.2017 на адресу позивача надійшла заява від відповідача щодо перегляду орендної плати.

22.05.2017 на адресу відповідач направлено претензію на суму 10538,40 гривень та акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2017. Відповідачем не були повернуті акти звірки взаємних розрахунків та не задоволено обґрунтовані вимоги позивача.

Як стверджує позивач, відповідач не розрахувався за надані послуги, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10538,40 гривень, яку і просить стягнути позивач.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач у своїх заперечення на позовну заяву зазначив, що підвальне приміщення знаходиться в аварійному стані і жодного дня не використовувалось за призначенням, як склад, про що свідчить висновок державного інституту. Також, відповідач у своїх заперечення зазначає, що ним були розпочаті ремонті в даному підвальному приміщенні, але ремонт не було закінчено і приміщення на сьогодні не придатне для використання. Зазначає, що восени 2016 року працівниками КП БМР ЖЕК №7 було замінено замок на вхідних дверях в приміщення без попередження і тим самим було обмежено використання приміщення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Доводи відповідача про те, що підвальне приміщення знаходиться в аварійному стані і жодного дня не використовувалося за призначенням, як склад, про що свідчить висновок державного інституту від 16.01.2012, судом до уваги не приймається, оскільки позивач під час розгляду справи надав до матеріалів справи акт прийому-передачі майна від 30.03.2012, в якому зазначено, що орендар підтверджує той факт, що стан приміщення відповідає меті використання за договором оренди. Ключі від нежитлового приміщення передані орендарю.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту здійснення ним ремонтних робіт в даному підвальному приміщенні та зміну замка на вхідних дверях.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи докази виконання відповідачем своїх зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10538,40 гривень заборгованості за договором 01.06.2011 №77 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного виробничо-торгівельного підприємства “Промтехнік” (адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Будівельників, 1, код 20620710) на комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 (адреса: 09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 34, код 30664897) 10538,00 гривень основного боргу та 1600,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.02.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак