Рішення № 72291561, 08.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2018Справа № 910/21827/17

За позовом Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (Київська область, с. Княжичі)

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (м. Київ)

Про стягнення 41 533,19 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (далі - відповідач) про стягнення 41 533,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач платив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі меншому, ніж належить до сплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.17. порушено провадження у справі № 910/21827/17, зобов'язано сторін надати документи, розгляд справи призначено на 11.01.18.

11.01.18. від відповідача через відділ діловодства надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому Приватне акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» проти позову заперечує та вказує, що на його замовлення суб'єктом оціночної діяльності було складено звіт оцінки вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2, розмір якого склав 7169,36 грн. Відповідач зазначає, що до матеріалів справи позивачем не подано доказів проведення ремонту вказаного автомобіля платником податку на додану вартість.

15.12.17. набрав чинності Закон України від 03.10.17. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.17., чинної з 15.12.17., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.18. суд дійшов висновку Розгляд справи № 910/21827/17 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 08.02.18. та повідомив сторін, що їх явка не є обов'язковою.

05.02.18. від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача, в яких Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» вказує, що заперечення відповідача не містять підстав та обставин, які можуть прийматись судом при прийнятті рішення.

Сторони в судове засідання 08.02.18. явку своїх повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки явка не визнавалась обов'язковою.

В судовому засіданні 08.02.18. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.16. у місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2, який належить Малому приватному підприємству Фірма «Ерідон», під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2.

Як встановлено судом, на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АК/0603827 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача.

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза 00,00 грн., поліс діючий станом на 20.12.16.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.11., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.11., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11. № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 20.12.16. воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.

Із даного Євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 20.12.16. в місті Києві коли автомобіль марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1 змінюючи смугу не пропустив автомобіль марки Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2. Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце, не викликає сумнівів щодо вини водія автомобіля марки Mercedes, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 Вину визнано останнім, про що вказано в європротоколі.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Отже, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

21.12.16. позивачем подано відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування 24.01.17., в якій позивач просив відповідача виплатити страхове відшкодування в розмірі 43 365,60 грн. за заподіяну шкоду внаслідок ДТП, що мала місце 20.12.16. Розмір пред'явленої суми обґрунтовано калькуляцією ТОА «Порше Інтер Авто Україна».

За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідач 10.03.17. перерахував позивачу 7 169,36 грн. страхового відшкодування.

При цьому у відповідності до Звіту № 768 від 22.03.17. про оцінку автомобіля Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2, наданого до матеріалів справи позивачем, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 33105,14 грн.

Відповідача було запрошено на авто експертизу автомобіля Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2, однак, останній яку свого повноважного представника не забезпечив.

У відповідності до Звіту № 050317-2 від 05.03.17. вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 7169,36 грн.

При цьому, при складанні наданого відповідачем звіту, позивач не запрошувався та був відсутнім. Розмір страхового відшкодування, виплачений ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» з позивачем всупереч вимогам Закону не погоджувався.

З огляду на викладене, суд приймає звіт № 768 від 22.03.17. як належний доказ для встановлення розміру вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2.

Відповідач вказує, що у відповідності до наданого Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон» звіту № 768, розмір матеріальної шкоди в розмірі 48702,55 грн. розраховано з ПДВ, що є безпідставним.

Суд відзначає, що судом у відповідності до звіту № 768 від 22.03.17. судом приймається розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Volkswagen, д.р.н. НОМЕР_2 в сумі 33105,14 грн., а не розмір матеріальної шкоди в сумі 48702,55 грн.

У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідачем до сплати позивачу належало страхове відшкодування в сумі 33105,14 грн., однак, оскільки відповідачем було сплачено 7169,36 грн., то з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» підлягає стягненню 25 935,78 грн. страхового відшкодування, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В частині стягнення 15597,41 грн. страхового відшкодування суд відмовляє в позові.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 13, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75; ідентифікаційний код 32638319) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вул. Леніна, б. 46; ідентифікаційний код 19420704) 25 935 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 78 коп. страхового відшкодування, 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 13 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.02.18.

Суддя Т.М. Ващенко