Рішення № 72291526, 19.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018

Справа № 910/433/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК"

про стягнення 192 266, 80 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Державне підприємство "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "Дослідне господарство НААН України") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" (далі – ТОВ "Техойл ТК") про стягнення 192 266, 80 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 274 від 14.11.2017 р. в частині своєчасної поставки товару у строк, визначений сторонами, внаслідок чого позивач нарахував штрафні санкції.

У позові ДП "Дослідне господарство НААН України" просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 48 854,30 грн. та штраф у сумі 143 412,50 грн., а всього – 192 266, 80 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2017 р.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 р. розгляд справи в суді здійснювався у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у строк, встановлений судом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2017 р. між ДП "Дослідне господарство НААН України" (покупець) та ТОВ "Техойл ТК" (постачальник) був укладений договір про закупівлю товарів № 274 (далі – договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю дизельне паливо ДП-Євро5-ВО ДСТУ 7688:2015, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (п. 1.1).

Указаний договір був укладений відповідно до проведених відкритих торгів та аукціону на веб-порталі: prozzorro.gov.ua на закупівлю за кодом ДК 021:2015-0913 (Нафта і дистиляти - Дизельне паливо наливом ДП-Євро5-ВО ДСТУ 7688:2015) на підставі Закону України "Про публічні закупівлі".

Найменування товару, кількість та ціна зазначена у специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю – згідно кількості вказаної в товаросупроводжувальній документації.

Загальна сума договору становить 1 750 000,00 грн. (п. 3.1 договору). Покупець здійснює оплату замовленого товару протягом 180 календарних днів з дня одержання товару (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями згідно письмових заявок покупця. Товар має бути поставлений впродовж 3 календарних днів з моменту отримання постачальником письмових заявок покупця.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад покупця), на умовах Інкотермс 2010. Датою поставки кожної партії товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару або видаткової накладної на партію товару (п.п. 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 р., а в частині розрахунків – до повного виконання (п. 10.1).

Специфікацією до договору сторони погодили найменування товару, який підлягає поставці, його кількість та вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2017 р. на виконання п. 5.1 договору позивач направив відповідачу заявку на поставку товару № 538 від 15.11.2017 р., відповідно до якої ДП "Дослідне господарство НААН України" було замовлено у відповідача дизельне паливо у кількості 30 000 літрів на загальну суму 525 000,00 грн., строк поставки - 18.11.2017 р.

Однак, вказана заявка була виконана відповідачем частково та з простроченням її виконання, а саме – 21.11.2017 р. позивачу було поставлено паливо у загальній кількості 19 025 літрів на загальну суму 332 937,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТКН-001088 від 21.11.2017 р. Отже, за заявкою № 538 від 15.11.2017 р. непоставленим залишився товар на суму 192 062,50 грн.

У подальшому, 21.11.2017 р. та 12.12.2017 р. на підставі заявок № 555 та 574 (відповідно), позивач додатково замовив у ТОВ "Техойл ТК" товар (паливо) на загальну суму 1 225 000,00 грн. Проте, вказані заявки відповідач не виконав, товар позивачу не поставив.

Таким чином, суд встановив, що відповідач зобов'язання не виконав на суму 1 417 062,50 грн., а за заявками № 555 від 21.11.2017 р. та № 574 від 12.12.2017 р. він направив позивачу листи № 2911/17-2 від 29.11.2017 р., № 3011/17-1 від 30.11.2017 р., у яких повідомив, що ціна товару за договором не відповідає ринковій, тому просив внести зміни до договору про закупівлю та не здійснювати нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.

У відповідь на вказані листи покупець повідомив відповідача (лист № 556 від 01.12.2017 р.) про неможливість внесення змін до договору на закупівлю товарів № 274 від 14.11.2017 р. та просило здійснити поставку раніше замовленого товару. У подальшому, оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач нарахував йому штрафні санкції, а саме - пеню у сумі 48 854,30 грн. та 20 % штрафу у сумі 143 412,50 грн., які просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже встановлено судом, відповідач допустив прострочення зобов'язання з поставки обмовленого сторонами товару позивачу за договором № 274 від 14.11.2017 р.

За приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до државного сектора економіки або порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також умовами договору № 274 від 14.11.2017 р. сторони передбачили нарахування штрафних санкцій у вигляді пені (п. 7.2 договору), відповідно до яких постачальник за порушення термінів постачання оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 7 2 договору.

Провівши перерахунок пені на підставі наведених обставин та вимог закону, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 48 854,30 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Також відповідно до п. 7.2 договору сторони погодили, що за прострочення термінів постачання товару понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 20 % вказаної вартості.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 20 % на суму 143 412,50 грн., суд вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" про стягнення 192 266, 80 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 5-В, ідентифікаційний код 40955753) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (75705, Херсонська область, село Антонівка, вул. Студентська, буд. 11, ідентифікаційний код 32368222) пеню у сумі 48 854 (сорок вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 30 коп., штраф у сумі 143 412 (сто сорок три тисячі чотириста дванадцять) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.