Рішення № 72291408, 14.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/155/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 Справа № 908/2584/17

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді – Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання – Юсубова Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2584/17

за позовом: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47А

про стягнення 4 430,73 грн.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.04.17 № 14-66

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

26.12.17 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) із позовною заявою за вих. від 06.12.17 № 14/4-1059 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (надалі ПАТ “Мелітопольгаз”) 4 430,73 грн. 3 % річних за договором від 04.01.13 № 13-198-Б на купівлю-продаж природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 530, 526, 610, 612, 625, 629, 655 ЦК України та ст.ст. 173-175, 193 ГК України, а також несвоєчасним виконанням відповідачем господарських зобов’язань за договором від 04.01.13 № 13-198-Б на купівлю-продаж природного газу в частині здійснення оплати за переданий газ.

26.12.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.12.17 судом прийнято позовну заяву ПАТ “НАК “Нафтогаз України” за вих. від 06.12.17 № 14/4-1059 до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2584/17 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23.01.18 об 11 год. 00 хв.

Крім того, вказаною ухвалою суду (пункти 4 та 5) визначено учасникам справи строк для подання до суду документів, а саме:

- відповідачу: для подання відзиву на позов, у порядку ст. 165 ГПК України, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення ухвали від 26.12.17 по справі № 908/2584/17; для подання заперечення на відповідь на відзив (в порядку ст. 167 ГПК України (якщо такі будуть подані)) із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

- позивачу: відповіді на відзив (у порядку ст. 166 ГПК України (якщо такий буде подано)) із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

За ініціативою суду розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомлення сторін у справі про дату, місце та час судового засідання.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачем до суду не надано.

Ухвалою від 23.01.18 судом розгляд справи № 908/2584/17 у спрощеному позовному провадженні відкладено, судове засідання призначено на 14.02.18 об 11 год. 30 хв.

13.02.18 через канцелярію суду до матеріалів справи від ПАТ “Мелітопольгаз” надійшла заява від 13.02.18 б/н, якою відповідач визнав позовні вимоги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” по справі № 908/2584/17 у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.02.18 судом заслухано усні пояснення представника позивача.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.18 не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У засіданні суду 14.02.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.13 між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Продавець) та відкритим акціонерним товариством “Мелітопольгаз” (Покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-198-Б (далі договір).

Додатковими угодами до договору № 1-17 в період часу з 10.07.13 по 30.06.15 сторонами неодноразово вносились зміни до умов договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.13 № 13-198-Б. Так, зокрема, викладено пункти 1.1. (предмет договору), 2.1. (кількість та якість газу), 5.2. (ціна газу), 6.1. (оплата за газ), 7.2.(відповідальність сторін), 9.1., 9.2. (порядок вирішення спорів) та ст. 11 (строк дії договору) в новій редакції. Крім того, по тексту договору слова “Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольгаз” змінено словами “Публічне акціонерне товариство “Мелітопольгаз” (додаткова угода від 31.03.15 № 12).

Так, за умовами (п. 1.1.) договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 22.12.14), Продавець за договором зобов’язався передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ (далі газ), а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За приписами п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов’язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов’язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до положень п. 5.4. договору, загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно із ст. 11 договору (в редакції додаткової угоди № 17 від 30.06.15), договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 1 квітня 2013 р., і діє в частині реалізації газу до 30 червня 2015 р. (включно), а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 04.01.13 № 13-198-Б позивач у період з січня 2013 р. по червень 2015 р. включно передав відповідачу природний газ на загальну суму 25 347 973,68 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Згідно із п. 6.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.04.14 чинної станом на час виникнення спірних правовідносин), оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали цієї справи, відповідач станом на момент звернення до суду повністю розрахувався за відпущений природній газ поставлений позивачем у період з січня 2013 р. по червень 2015 р. в сумі 25 347 973,68 грн. Вказана обставина не заперечувалось жодною із сторін.

Однак, вбачається, що в порушення умов п. 6.1 договору, відповідач взяті на себе договірні зобов’язання виконав з порушенням умов договору щодо строків проведення розрахунків, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 4 430,73 грн., з яких: 347 грн. 3 % річних за зобов’язаннями грудня 2014 р. за період з 20.01.15 по 28.01.15; 1546,84 грн. 3 % річних за зобов’язаннями січня 2015 р. за період з 20.02.15 по 24.03.15; 1 393,79 грн. 3 % річних за зобов’язаннями лютого 2015 р. за період з 20.03.15 по 31.03.15; 363,25 грн. 3 % річних за зобов’язаннями березня 2015 р. за період з 21.04.15 по 04.05.15; 778,86 грн. 3 % річних за зобов’язаннями квітня 2015 р. за період з 20.05.15 по 15.06.15 (розрахунок містяться в матеріалах цієї справи).

Вірність наданого позивачем розрахунку 3% річних судом перевірено, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 430,73 грн. за вказаний вище період визнано судом законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також судом прийнято до уваги, що відповідач заявою від 13.02.18 б/н визнав позовні вимоги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у повному обсязі.

Враховуючи, те що заява про визнання вимог подана відповідачем до суду після початку розгляду справи по суті (в дані справі розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, а тому розгляд справи по суті розпочато, згідно із ч. 2 ст. 252 ГПК України, з дня відкриття першого судового засідання, тобто з 23.01.18), у суду відсутні підстави для розподілу витрат в порядку визначеному ч. 1 ст. 130 ГПК України.

У зв’язку із чим, розподіл судових витрат проведено відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та покладено на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47А, код ЄДРПОУ 05535349) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) – 4 430 (чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 73 коп. 3 % річних та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повне рішення складено 19.02.18.

Суддя В.Л. Корсун