Ухвала суду № 72291277, 16.02.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" лютого 2018 р. Справа № 14/1647

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області від 01.02.2018 № 07-12/145 про роз’яснення судового рішення від 18.07.2006 у справі № 14/1647 за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго" (м.Житомир) до Бердичівської виправної колонії №70 (м.Бердичів, Житомирська область) про стягнення 52245,05 грн.

за участю учасників судового процесу:

від заявника: ОСОБА_1 - дов. №1 від 02.01.2018

від стягувача: ОСОБА_2 - дов. 08/21270 від 26.12.2017

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.07.2006 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго" було задоволено. Стягнуто з Бердичівської виправної колонії № 70, м. Бердичів, вул. Нізгірецька, 1, ідентифікаційний код 08679988 на користь Відкритого акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго", м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622 - 45615,67 грн. заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію, 3430,16 грн. пені, 541,53 грн. 3% річних, 2569,22грн. інфляційних нарахувань, 521,57 грн. витрат по сплаті державного мита, 117,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення суду 31.07.2006 видано наказ №14/1647.

05.02.2018 до суду від Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області надійшла заява №07-12/145 від 01.02.2018 про роз'яснення рішення суду від 18.07.2006.

Ухвалою суду від 07.02.2018 вищезазначену заяву було призначено до розгляду в засіданні суду.

16.02.2018 до суду від стягувача надійшли письмові пояснення на заяву про роз'яснення рішення суду від 18.07.2006.

Представник Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області в засіданні суду підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник стягувача в судовому засіданні оголосила зміст надісланих на адресу суду письмових пояснень на заяву про роз'яснення рішення суду від 18.07.2006.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обгрунтування заявлених вимог Бердичівське управління Державної казначейської служби України Житомирської області зазначає, що при розгляді наказу Господарського суду Житомирської області від 31.07.2006 №14/1647 виникла необхідність у наданні роз'яснення способу виконання даного рішення суду про стягнення коштів, з огляду на те, що за даним наказом боржником є Бердичівська виправна колонія № 70 (яка має відкриті рахунки в органах Казначейства, є державною установою, та має ідентифікаційний код 08563330), проте в наказі вказаний ідентифікаційний код 08679988, який належить Підприємству Державної кримінально- виконавчої служби України № 70, яке не обслуговується в органах Казначейства, та має рахунки відкриті у банку. З урахуванням зазначеного та керуючись пп.1 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" просить роз'яснити порядок та спосіб виконання даного рішення (наказу) суду.

Одночасно, необхідно зазначити, що процесуальним законом не передбачено процедури р о з ' я с н е н н я с п о с о б у т а п о р я д к у в и к о н а н н я р і ш е н н я с у д у.

До того ж, Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" не передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства наділені правом на звернення до органу, який видав виконавчий документ щодо роз’яснення способу та порядку виконання рішення суду.

Згідно пп.2 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" органи Казначейства під час виконання виконавчих документів органи Казначейства наділені правом на звернення у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Відповідно до пп.1 п.11 зазначеної вище постанови, відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі, зокрема, звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз’ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання.

Частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої виконавцем, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою особи, змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.

Слід зазначити, що заявником у поданій заяві не вказано наявність обставин в розумінні ч. 3 ст. 331 ГПК України, з якими закон пов'язує можливість зміни способу або порядку виконання вказаного рішення суду.

Відтак, заява Бердичівського управлінням Державної казначейської служби України Житомирської області, за своєю суттю не є заявою (клопотанням) про зміну способу або порядку виконання рішення суду.

Ураховуючи викладене вище, з огляду на зміст поданої Бердичівським управлінням Державної казначейської служби України Житомирської області заяви, суд розцінює подану заяву, такою яка за своєю суттю є заявою про роз'яснення рішення суду.

Статтею 245 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Системний аналіз наведених приписів Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового рішення. При цьому, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, господарський суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, а не норм законодавства, які були застосовані судом при винесенні такого рішення. Правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до вимог ст. 245 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з приписів цієї норми, теж не допускається.

Таким чином, суд вправі роз'яснювати рішення лише стосовно обставин, які були предметом дослідження судом в ході розгляду справи.

Суд відзначає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2006 року у даній справі є гранично повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладено у послідовності, встановленій ст. 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент його прийняття). Його резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог, тому обставини викладені у заяві Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області не можуть бути вирішені в порядку ст. 245 ГПК України.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області від 01.02.2018 № 07-12/145 про роз’яснення судового рішення від 18.07.2006.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, приписам ст. ст. 1-4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду, зокрема, заяви про роз'яснення судового рішення справляється судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2018 року в розмірі 1762,00 гривень.

Таким чином, за подання заяви про роз'яснення рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2006 у справі №14/1647 належний до сплати розмір судового збору становить 881,00 гривень.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема заяви Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області про роз'яснення рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2006 у справі №14/1647, заявником не додано документів на підтвердження сплати судового збору за подання відповідної заяви.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про покладення на Бердичівське управління Державної казначейської служби України Житомирської області судового збору у розмірі 881,00 грн за подання заяви про роз'яснення судового рішення у справі №14/1647 та стягнення відповідної суми із заявника в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 234,235, 245 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.

2. Стягнути з Бердичівського управління Державної казначейської служби України Житомирської області (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул. В.Чорновола, 9, ідентифікаційний код 37752874) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 881,00 грн судового збору.

Ухвала набирає законної сили 16.02.2018.

Ухвалу про роз’яснення судового рішення у справі може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2018

Суддя ОСОБА_3