Рішення № 72290956, 16.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року м.Київ № 810/1758/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 50278,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач добровільно не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим утворився податковий борг у сумі 50278,44 грн., в тому числі за основним платежем 40795,46 грн. та пені 9482,98 грн., який позивач просить стягнути в примусовому порядку.

У судове засідання, призначене на 09.01.2018 сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення.

09.01.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою від 09.01.2018 року було постановлено здійснити подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", та здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження

Також протокольною ухвалою суду від 09.01.2018, врахувавши клопотання представника позивача та неявку відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, взятий на податковий облік 25.06.1996 з присвоєнням реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується службовим листом Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №1095 від 19.10.2016 (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 50278,44 грн., який виник з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що у період з 16.05.2016 по 18.05.2016 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої було складено акт від 18.05.2016 № 452/13-03/2553305337/132 (а.с.10-14).

У вказаному акті перевірки зазначено про порушення відповідачем:

- п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, в результаті неподання відповідачем податкової декларації про майновий стан та отримані доходи в 2013 році.;

- абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у зв'язку із заниженням ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 32500,37 грн.

З матеріалів справи слідує, що 18.05.2016 посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено акт №250/13-03/НОМЕР_1, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 було запрошено до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області для підписання та вручення акту перевірки (а.с.15).

Проте, станом на 18.05.2015 ОСОБА_1 до податкового органу не з'явився.

У вказаному акті зазначено, що акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 18.05.2016 №452/13-03/2553305337/132 надіслано відповідачу поштою для ознайомлення та підписання (а.с.15).

Також 18.05.2016 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено акт №251/13-03/НОМЕР_1, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 було запрошено до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області для підписання та вручення акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.

Станом на 18.05.2016 ОСОБА_1 до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не з'явився. Протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2016 №140 серія АА №721684 надіслано відповідачу поштою 18.05.2016 рекомендованим листом з повідомленням про вручення для ознайомлення (а.с.15).

Судом встановлено, що на підставі акта перевірки від 18.05.2016 №452/13-03/2553305337/132 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 №010361306/204, яким позивачу за порушення вимог абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, гл.2, пп.49.18.4 п.49.18 ст.9, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України було нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 40795,46 грн., з яких 32500,37 грн. - податкове зобов'язання та 8295,09 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.16).

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача та повернулось на адресу податкового органу із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період з 10.07.2016 по 31.07.2016, сума податкового боргу становить 40795,46 грн., а також пеня у розмірі 9482,98 грн., що загалом складає 50278,44 грн. (а.с.18).

Несплата відповідачем податкового боргу на суму 50278,44 грн. стала підставою для звернення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 ПК України. Згідно пункту 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2. статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

є, утому числі, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.5 статті 179 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2розділу II цього Кодексу.

Відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як зазначено вище, податковим органом було надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 №010361306/204, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 40795,46 грн.

Під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається зі зворотнього боку інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1, позивачу за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб було нараховано пеню у сумі 9482,98 грн.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб складає 50278,44 грн. (40795,46 грн. + 9482,98 грн.).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Позивачем на адресу відповідача (АДРЕСА_5) було надіслано податкову вимогу №1219-17/226 від 20.07.2016 на загальну суму 50278,44 грн., проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.19).

У поясненнях по справі, відповідач присутній у судовому засіданні 19.09.2017 зазначив про те, що за адресою: АДРЕСА_2 відповідач був зареєстрований з вересня 1993 року по 2014 рік, а у період з 2004 року по липень 2015 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 а з липня 2016 року адресою реєстрації відповідача є: АДРЕСА_6 (а.с.75).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації з бази даних ІС «Податковий блок» (а.с.44) та службової записки Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.87) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: .АДРЕСА_5 і саме за цією адресою відповідачу були направлені податкове повідомлення-рішення та податкова вимога.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 05.07.2016 проживав за адресою АДРЕСА_7, що підтверджується копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії СТ № СТ497274, виданого 16.03.2016 року Білоцерківським РВ Управління ДМС України в Київській області (а.с.60-61).

Згідно із відомостями з паспорту громадянина України ОСОБА_1 та довідки адресно-довідкового бюро органу ДМС України УДМС України в Київській області ОСОБА_1 станом на 06.07.2016 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.37).

Отже, місце реєстрації ОСОБА_1 з 06.07.2016 було змінено.

Відповідно п.70.6 ст.70 Податкового кодексу України органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Крім того, пунктом 70.7 ст.70 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Міністерством доходів і зборів України затверджено наказ від 10.12.2013 №779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків».

Так, пунктом 3 розділу ІІІ вказаного Положення встановлено, що до облікової картки та Повідомлення вноситься така інформація:прізвище, ім'я, по батькові;дата народження;місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземця - також громадянство; реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ.

Отже, одним із обов'язків фізичної особи, яка є платником податків є повідомлення податкового органу про зміну місця проживання, шляхом подання заяви з відомостями про відповідні зміни протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів звернення до контролюючого органу із завою про внесення змін щодо адреси його реєстрації та проживання, що в свою чергу, зумовило необізнаність Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про такі зміни.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позивач, надіславши ОСОБА_1 податкову вимогу №1219-17/226 від 20.07.2016 за адресою АДРЕСА_5, не порушив вимоги чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що в ході розгляду справи на вимогу суду позивач направив на адресу відповідача: АДРЕСА_6 копію позовної заяви із усіма доданими до неї документами, що підтверджується фіскальним чеком (а.с.86-а).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 50278,44 грн.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_6) 50278,44 грн. (п'ятдесят тисяч двісті сімдесят вісім грн. 44 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 16.02.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.