Постанова № 7229028, 17.12.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

№2-а-4389/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі :

головуючої-судді Чапланової О.М.

при секретарі Кононенко Л.І.

за участю: представника відповідача Ковальової Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі про поновлення строку звернення, визнання дій протиправними, зобовязання здійснити нарахування підвищення до пенсії як «дитині війни», -

В С Т А Н О В И В :

02.12.2009 р. позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі про поновлення строку звернення, визнання дій протиправними, зобовязання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни». Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона народилася 03.08.1934 року, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Згідно із ст. 6 вказаного Закону з 1.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась, а у 2008 р. виплачувалась в розмірі, що не відповідає нормам чинного законодавства. ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» (ст.71 п.12) зупинена дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України вказані положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень вказаних законів, які визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обовязковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Рішенням КСУ від 22.05.2008 р. положення п.41 підпункту 2 розділу ІІ ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік” в цієї частині також були визнані неконституційними.

Згідно із ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законом України. При прийняті цих законів, внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Вважає, що невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України і законам України.

Г рошові зобовязання держави щодо громадянина в світлі рішень Європейського суду з прав людини та Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам, а суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, в сукупності з вищевикладеним обумовлює своєчасність звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав з захисту свого права власності.

Також, жодним нормативним актом не визначено обовязок громадян знайомитись з рішеннями Конституційного Суду та не встановлюється строк для ознайомлення з такими рішеннями. Тому вважає, що строки позовної давності нею не пропущено або підлягають поновленню у звязку з наявністю поважних причин та правових підстав.

Позивачка просить поновити строк звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2006 р., визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м.Торезі щодо невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірах, встановлених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р., зобовязати УПФУ в м.Торезі здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до вимог ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

Позивачка, яка про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не зявилась, у письмовій заяві просила розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача - УПФУ в м. Торезі Донецької області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що нарахування та виплата позивачу як «дитині війни» підвищення до пенсії провадиться відповідно до діючого законодавства, порушень з боку відповідача не допущено, тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності.

Матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності позивача.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку як отримувач пенсії, має статус „Дитини війни” (а.с. 5-6). Протягом 2006-2007 років передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії на 30 % їй УПФУ в м. Торезі не здійснювалося та підвищена пенсія не виплачувалася.

З 2008 році позивачці УПФУ виплачувалося підвищення пенсії в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:

- у січні-березні 2008 року - по 47 гривень щомісяця;

- у квітні-червні2008 року - по 48 гривень 10 копійок щомісяця;

- у липні-вересні 2008 року - по 48 гривень 20 копійок щомісяця;

- з жовтня 2008 року по 49 гривень 80 копійок щомісяця.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Розділу ІV Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній до 31.12.2007 року та після 22.05.2008 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року включно), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 01.01.2006 року року по 21.03.2006 року року), з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 01.01.2006 року року по 21.03.2006 року року), установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (в редакції чинній з 22.03.2006 року року), встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.

Згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.

Згідно п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно п. 5 резолютивної частини зазначеного Рішення, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 71 ЗУ Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться … непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень.

Зазначена стаття була змінена ЗУ від 15.03.2007 р. № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 р., якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 ЗУ ?ро загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняі” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно: 410 грн. 06 коп., 415 грн.11 коп.

Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня- 470 гривень, з 1 квітня- 481 гривня, з 1 липня- 482 гривні, з 1 жовтня- 498 гривень.

Згідно ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2006 року по 21.03.2006 року включно, суд виходить з того, що дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначений період була зупинена чинною на той час редакцією п. 17 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, і відповідно бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 22.03.2006 року по 31.12.2006 року включно, суд виходить з того, що чинною на той час редакцією ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” введення в дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично відстрочено на невизначений термін в межах 2006 року. Протягом 2006 року нормативно правові акти, які б запровадили пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не приймалися. За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.07.2007 року по 08.07.2007 року включно, суд виходить з того, що дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в зазначений період була зупинена чинною на той час редакцією п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, і відповідно бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці підвищеної пенсії в зазначений період є правомірною, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, суд виходить з того, що нарахування та виплата позивачці підвищення до пенсії здійснювалися відповідачем відповідно до чинної в зазначений період редакції ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, і відповідно дії позивача в зазначений період є правомірними і у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачці пенсії як “дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як “дитини війни” на підвищення його пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно відповідачем взагалі не здійснювалися нарахування та виплата підвищення пенсії, а з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно здійснювалося у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд не приймає аргумент відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що така відмова є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення ч.1ст.58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи: реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань, судами не повинні прийматися до уваги.

За наведених обставин, бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат позивачці підвищення пенсії у період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року включно та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно є протиправною і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Необхідно зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці, як «дитині війни», підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 02.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно , з урахуванням фактично отриманих останньою сум.

Бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат позивачці підвищення пенсії у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 р. по 01.12.2008 року також є протиправною, разом з тим:

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Позивачкою позов до суду подано 02.12.2009 року (а.с. 2), тобто позов до суду подано в строк, що перевищує один рік після оскаржуваного періоду. Рішення Конституційного Суду України №6-рп було прийнято 09.07.2007 р. та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 р. №52). Р ішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 було прийнято 22.05.2008 року та оприлюднено у передбаченому законодавством порядку (надруковано в Офіційному віснику України 06.06.2008 р. №38). Позивачка про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячної пенсії. Юридична необізнаність позивачки не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду. Закони, інші номативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачкою не наведено та не доведено.

Стаття 46 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачає, що нараховані суми пенсії, не отрмані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак, всі нараховані суми пенсії позивачка отримувала своєчасно, принаймні, спору з цього приводу вона в своїх вимогах не ставить.

За наведених обставин, позовну заяву про захист порушеного права в цій частині позивачкою до адміністративного суду подано з порушенням встановленого строку позовної давності, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача нарахувати на користь позивачці недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.12.2008 р. необхідно відмовити.

З Державного Бюджету на користь позивачці слід стягнути понесені нею судові витрати з оплати судового збору.

Керуючись: Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі „ Кечко проти України” (заява № 63134/00), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу ІV Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, п. 17 ст. 77, ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року, ст. 62, п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про поновлення строку звернення, визнання дій протиправними, зобовязання здійснити нарахування підвищення до пенсії як «дитині війни» задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_3, як «дитині війни», нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 02.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно протиправною.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (86600, Донецька обл., м. Торез, б-р Ілліча, б. 8, ЄДРПОУ 20395437) здійснити ОСОБА_3 нарахування та виплату, як «дитині війни», підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року включно та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. включно, з урахуванням фактично отриманих останньою сум.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 грудня 2009 року.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 22 грудня 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуюча-суддя О.М. Чапланова