Постанова № 72287792, 13.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" лютого 2018 р. Справа № 817/1202/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління ДФС у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2017:

- № НОМЕР_1, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 3 793 грн. 04 коп.;

- № НОМЕР_2, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання за платежем “мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами” в розмірі 1 374 грн. 29 коп.;

- № НОМЕР_3, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання за платежем “додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України фізичними особами” в розмірі 687 грн. 15 коп.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 24.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 640 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 18.09.2015 декларантом Приватного підприємства “Альянс Авто-Брокер” ОСОБА_5 подано до митного оформлення декларацію ІМ40ДЕ №204050001/2015/013917 (а.с.14), якою заявлено до митного оформлення ввезений з Республіки Австрія громадянином України ОСОБА_6, за дорученням громадянина ОСОБА_4, вантажний автомобіль марки Renault, модель Trafic, ідентифікаційний номер (кузова) VF1FLBJA6AV365607, номер двигуна - G9UB6 (маркування), загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна 2464 см3, вантажопідйомність - 1,032 т, маса у разі максимального завантаження - 2,737 т, тип кузова фургон, в наявності стаціонарна перегородка між кабіною водія та вантажним відділенням, відсутні вікна в бокових панелях, відсутні доступні отвори для кріплення сидінь та встановлення пристроїв безпеки, відсутні в задній частині декоративне оздоблення та ознаки комфорту, календарний рік виготовлення 2010, модельний рік виготовлення 2010.

Загальна фактурна вартість 91 619,11 грн. (або 3 750,00 євро), заявлена декларантом загальна митна вартість в сумі 98 948,64 грн. (або 4 050 євро).

При митному оформленні вищевказаного транспортного засобу сплачені наступні митні платежі:

мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (код платежу - 121) - 9 894,86 грн.;

додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України фізичними особами (код платежу - 122) - 4 947,43 грн.;

податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (код платежу - 128) 20% - 22 998,99 грн.;

акцизний податок (код платежу - 185) - 1 204,00 грн.

На підставі наказу № 624 від 05.10.2016 Головним управлінням ДФС у Рівненській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів з поданням митної декларації від 18.09.2015 № 204050001/2015/013917.

За наслідками проведення такої перевірки ГУ ДФС у Рівненській області складений Акт № 259/17-00-13-02/НОМЕР_4 від 03.11.2016 (а.с.19-23).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 257, частини 1 статті 377 МКУ, пунктів 218.1 статті 218 та пункту 222.2.1 статті 222 ПКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 ПКУ, а також, як наслідок, несвоєчасну та в неповному обсязі сплату митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації типу ІМ40ДЕ від 18.09.2015 № 204050001/2015/013917, на суму 56 347,06 грн., в тому числі: податок на додану вартість (вид платежу 128) – 46955,89 грн., акцизний податок на транспортні засоби (вид платежу 185) – 9391,17 грн.

На підставі акту перевірки фіскальним органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.11.2016, які оскаржені ОСОБА_4 у судовому порядку.

При цьому, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.06.2017 № 625 була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання громадянином ОСОБА_4 вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 18.09.2015 № 204050001/2015/013917, за результатами якої складений акт від 13.07.2017 № 479/17-00-13-09/НОМЕР_4 (а.с.24-27).

У висновках акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог статті 49, частини 1 статті 51, 52, частини 2 статті 53, статті 257, частин 1,2 статті 270, частини 1 статті 272, частини 2 статті 277, статті 278, статті 289 Митного Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита на загальну суму 1 099,43 грн.; статей 1,3 Закону України “Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року” від 18 грудня 2014 року №73-VІІІ, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору на загальну суму 549,72 грн.; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого знижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 2 528,69 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 24.07.2017 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 3 793 грн. 04 коп.; № НОМЕР_2, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання за платежем “мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами” в розмірі 1 374 грн. 29 коп.; № НОМЕР_3, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов’язання за платежем “додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України фізичними особами” в розмірі 687 грн. 15 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ввезено на митну територію України автомобіль марки Renault, модель Trafic, ідентифікаційний номер (кузова) VF1FLBJA6AV365607, та здійснено його митне оформлення у порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд зазначив, що реєстраційні документи, згідно з якими здійснювалося митне оформлення автомобіля в передбаченому законодавством порядку недійсними не визнані, а також відповідачем не спростовано їх належності, як доказів у справі.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Предметом перевірки у 2016 році та у 2017 році були зовсім інші питання. Так, в ході проведення перевірки згідно акту від 03.11.2016 року встановлено факт декларування невірної дати виготовлення транспортного засобу та дати початку використання транспорту.

Згідно ж акту перевірки від 13.07.2017 року встановлені порушення правильності визначення митної вартості транспортного засобу.

Відповідно до ст.54 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно із ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За приписами ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

- виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

- надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів для підготовки висновків за результатами перевірок, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію, щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб'єктів зовнішньоекономічної на запит органу доходів і зборів в порядку ст.334 МК України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до положень ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами ч.2 ст.270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Згідно зі статтею 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Об'єктом оподаткування, згідно із підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 ПК України, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно із пунктами 54.3 та 54.4 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Колегія суддів зазначає, що в отриманому від митних органів Австрійської Республіки Рапорті (наданий листом ДФС України від 30.05.2017 № 13786/7/99-99-20-02-01-17 зазначено, що автомобіль марки Renault, модель Trafic, ідентифікаційний номер (кузова) - VF1FLBJA6AV365607, продано на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2015 року, укладеного між громадянином ОСОБА_4 та фірмою Wiloszyn KFZ Export KG шляхом виставлення рахунку від 14.08.2015 року № 1203 за ціною продажу 4500 євро. Розрахунки проведені готівкою 14.08.2015 року, про що свідчить касовий документ № 566 від 14.08.2015 року.

Бухгалтерський обліку операції був доведений шляхом перегляду прибутково-видаткового рахунка, наданого при перевірці іноземним продавцем Wiloszyn KFZ Export KG.

За результатами порівняльного аналізу відомостей, наявних у документах, поданих до митного оформлення товару та відомостей, що містяться в документах, наданих уповноваженим органом іноземної держави, встановлено невідповідність відомостей. щодо митної вартості імпортованого громадянином України ОСОБА_4 транспортного засобу, а саме:

- в графі 22 "Валюта та загальна сума за рахунком" МД № 204050001/2015/013917 від 18.09.2015 р. зазначено суму 3750 євро (91619,11 грн. по курсу НБУ на день заявлення товару до митного оформлення), заявлена митна вартість становить 98948,64 грн. (4050 євро).

- однак відповідно до документів, надісланих митними органами Австрійської Республіки на офіційний запит ДФС України, (рахунок від 14.08.2015 р. № 1203) вартість транспортного засобу марки Renault, модель Trafic, ідентифікаційний номер (кузова) - VF1FLBJA6AV365607, складає 4500 євро, що становить 109942,93 грн. на дату митного оформлення автомобіля.

Окрім того, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 року у справі № 817/2051/16, за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили, встановлено, що відповідачем надана інформація офіційного дилера АТ "Рено Україна" 15.01.2016 №7, що містяться у інформаційній системі від виробника, згідно з якої датою виготовлення транспортного засобу є 20.11.2009, дата продажу клієнту - 21.12.2009 рік.

Відповідачем по даній справі отримано офіційну відповідь за міжнародним запитом до компетентних органів Австрійської республіки щодо надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів, згідно якої, транспортний засіб Позивача ніколи не був розташований на території Австрії, експорту такого засобу з території Австрії не відбувалося.

Тому, реєстраційні документи на автомобіль, виписані реєстраційним бюро Австрійської республіки, на які послався суд першої інстанції при визначенні дати виготовлення транспортного засобу, є сумнівними.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірними прийняті ГУ ДФС у Рівненській області податкові повідомлення-рішення, оскільки факт декларування невірної митної вартості транспортного засобу, імпортованого громадянином ОСОБА_6 за дорученням ОСОБА_4 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 18.09.2015 № 204050001/2015/013917, призвело до заниження митних платежів та несплати їх до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 315 України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права..

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги надають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" жовтня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "13" лютого 2018 р.