Постанова № 72287697, 13.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" лютого 2018 р. Справа № 806/658/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника третьої особи ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирської обласної державної адміністрації, Управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Житомирська районна громадська організація Асоціація автомобільних перевізників Житомирського району "Чумаки" , Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області , Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальність "Залізний Пегас" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: управління Укртрансбезпеки у Житомирській області та Житомирська районна громадська організація Асоціація автомобільних перевізників Житомирського району "Чумак" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо виконання вимог Постанов Кабінету Міністрів України №354 від 17.05.1993, №555 від 16.08.1994 в частині безкоштовного проїзду у приміському громадському транспорті, як пенсіонерки за віком.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про задоволення позову. Зазначає, що перевізники мають здійснювати пільгове перевезення у приміському громадському транспорті пасажирів, яким належить таке право, а забезпечити останнє має облдержадміністрація шляхом компенсації витрат транспортним підприємствам.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції не заперечував право пенсіонера за віком на пільгові перевезення міським та приміським автотранспортом, але поряд із цим зазначив про відсутність з боку відповідачів бездіяльності щодо забезпечення такого права позивача.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації забезпечують організацію транспортного обслуговування населення тощо.

Відповідно до розпорядження голови Житомирської облдержадміністрації від 07.07.09 №222 "Про організацію пасажирських перевезень на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування Житомирської області" функції організації пасажирських перевезень на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Житомирської області покладено на головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (організатор), (на даний час управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації).

Згідно з Положенням про управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Житомирської облдержадміністрації від 03.08.2015 №229, управління промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської облдержадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом облдержадміністрації, являється юридичною особою публічного права, та реалізує певні функції держави у визначеній галузі. Підпунктом 14 пункту 5 Положення визначено, що управління організовує відповідно до законодавства проведення конкурсів на визначення перевізників пасажирів на приміських та внутрішньообласних автобусних маршрутах.

Управлінням промисловості, розвитку інфраструктури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, як організатором пасажирських перевезень на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Житомирської області, на виконання вимог ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» укладались відповідні договори з переможцями конкурсу на обслуговування маршрутів, які використовує позивач, що свідчить про належне виконання обов»язку з організації пасажирських перевезень в приміському сполученні.

При цьому у п.7.1. договорів на обслуговування маршрутів зазначено, що перевезення пільгових категорій пасажирів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. (Перевізник укладає договір з відповідними управліннями праці та соціального захисту населення на предмет фінансування пільгових перевезень на підставі Бюджетного кодексу України). Перевізник може здійснювати перевезення інших пільгових категорій громадян, не визначених Законом України "Про Державний бюджет", за власний рахунок. Отже, вказані правовідносини виникають між їх учасниками без участі відповідачів, як суб»єктів владних повноважень, що не допустили протиправної бездіяльності, позаяк не є стороною таких правовідносин.

Пільги з безоплатного користування приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені законодавством "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", що передбачає безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах із врахуванням в подальшому прийнятої постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 р. № 555 "Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 354" на інвалідів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється безпідставно відмовлятись від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Обґрунтованою підставою для відмови від пільгового перевезення в необмеженому розмірі можна вважати відсутність договірних відносин з цього приводу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району - на районні державні адміністрації.

Згідно статті 29 цього Закону органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

За приписами статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст.31 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно з п.4"б" ст.89 Бюджетного кодексу компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян є видатками районних бюджетів, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення та враховуються при визначені об'єма міжбюджетних трансфертів. Такі видатки фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст.102 Бюджетного кодексу).

За правилами частини п'ятої статті 102 Бюджетного кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг здійснюються, зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. За частиною шостою цієї статті, Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.

На виконання даної статті Бюджетного кодексу КМУ був затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів. Так, фінансування видатків місцевих бюджетів на виконання державних програм соціального захисту населення, які включають, зокрема, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, фінансуються за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, в межах сум, затверджених в обласних бюджетах, бюджеті АРК, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст Автономної Республіки Крим та обласного значення та в районних бюджетах на вказані цілі.

Загальний обсяг виплат з місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, не може перевищувати розміру затверджених субвенцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2016 р. по справі № 21-2853а15.

Разом з тим, видатки для фінансування забезпечення пільгового проїзду автомобільним транспортом окремих категорій громадян за Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" не передбачено, тобто відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не надходили.

Відповідно до Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із Законом та перспективним планом формування територій громад, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на державні програми соціального захисту та видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з місцевих бюджетів.

Численні звернення Житомирської обласної державної адміністрації до компетентних органів щодо фінансового забезпечення з державного бюджету субвенцій задля компенсації за пільговий проїзд соціально незахищених категорій громадян фактично залишені без задоволення, оскільки такі видатки на витрати до бюджетів місцевих рівнів не надходили.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачами не допущено жодної бездіяльності щодо забезпечення безкоштовного пільгового проїзду позивача у громадському транспорті, та відповідачі діяли у межах, у спосіб та на підставі наданих їм повноважень, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "13" лютого 2018 р.