Постанова № 72287437, 12.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Горегляд О.І.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" лютого 2018 р. Справа № 565/943/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "18" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у відновленні пенсійних виплат та зобов'язання вчинити дії щодо відновлення виплати раніше призначеної пенсії , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (правонаступника управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області), в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у поновленні її пенсійних виплат;

- зобов'язати відповідача відновити їй виплату раніше призначеної пенсії з 01 січня 2016 року та виплатити недоплачену суму пенсії.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що з 15 вересня 2009 року вона перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та до 01 квітня 2015 року отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу". З моменту призначення пенсії та по даний час вона працює в органах місцевого самоврядування на посаді завідувача сектора прийняття рішень відділу з призначення та надання соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області. Однак, з 01 квітня 2015 року їй було припинено виплату пенсії. 27 травня 2016 року вона звернулась до відповідача із письмовою заявою про поновлення виплати пенсії з 01 червня 2015 року, на яку отримала письмову відмову Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 13 червня 2016 року з покликанням на ч.7 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02 березня 2015 року та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року. Такі дії відповідача позивачка вважає неправомірними та такими, що порушують її конституційні права, покликаючись на пункт 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів" від 27 вересня 2017 року.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком і виплати недоплаченої суми пенсії за період часу з 01 січня 2016 року по 03 січня 2016 року включно залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у відновленні пенсійних виплат та зобов'язання вчинити дії щодо відновлення виплати раніше призначеної пенсії задоволено.

Визнано неправомірною відмову Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у відновленні пенсійних виплат ОСОБА_3

Зобов'язано Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії, починаючи з 04 січня 2016 року.

Не погоджуючись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову. Згідно з доводами апеляційної скарги позивачка перебуває на обліку у відповідача, отримувала пенсію за віком до припинення її виплати. Позивач працює в органах місцевого самоврядування на посаді завідувача сектора прийняття рішень відділу з призначення та надання соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, яка віднесена до посад державного службовця. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02 березня 2015 року внесено зміни до порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також тимчасово на період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам незалежно від дати призначення пенсії. Тому, пенсії, призначені відповідно до законодавства України у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій в порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про державну службу”, “;Про прокуратуру”, “;Про судоустрій та статус суддів”, “;Про статус народного депутата України”, не виплачуються, окрім інвалідів І та ІІ групи, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій, членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців (незалежно від виду пенсії та закону, за яким призначена пенсія), а після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється в раніше встановленому розмірі з дня, наступного за днем звільнення. Відповідач також зазначив, що з 01 січня 2016 року Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року внесено зміни до ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування", цифри і слова "1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року" замінено цифрами і словами "1 січня 2016 року пл 31 грудня 2016 року".

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на неконституційність норм Закону щодо звуження її прав на соціальний захист.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 01 липня 1999 року працює в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області та займає посаду завідувача сектору прийняття рішень відділу з призначення та надання соціальних допомог і компенсацій. Дані обставини підтверджуються довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області №5 від 04 липня 2016 року.

Згідно заяви ОСОБА_3 про призначення пенсії від 15 вересня 2009 року, на підставі протоколу відповідача №740 від 14 жовтня 2009 року їй призначено пенсію за віком, як службовцю в органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з довідки Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №1016 від 23 червня 2016 року, з 15 вересня 2009 року позивач перебуває на обліку в Кузнецовському відділі з питань призначення та перерахунку пенсій Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

З 01 квітня 2015 року ОСОБА_3 припинено нарахування та виплату пенсії за віком, що підтверджується довідкою Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №1015 від 23 червня 2016 року та не заперечується відповідачем.

27 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою, в якій просила поновити їй виплату з 01 червня 2016 року раніше призначеної пенсії за віком на підставі Закону УКраїни "Про державну службу" .

Розглянувши дану заяву, Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом №430/П-65 від 13 червня 2016 року відмовило позивачу у відновленні виплати раніше призначеної пенсії, покликаючись на зміни ч.7 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02 березня 2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, а також на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02 березня 2015 року. При цьому відповідач зазначив, що з 01 червня 2015 року в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсії не призначаються і не перераховуються. За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 продовжує працювати в органах місцевого самоврядування підстав для відновлення їй виплати пенсії - немає.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що рішення відповідача суперечить нормам національного та міжнародного права та порушують права позивача на пенсійне забезпечення, а тому задовольнив позов. Суд першої інстанції зазначив, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.ст.22, 46, 58 Конституції України, ст.14, ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження якого неможливе, враховуючи положення норм вище проаналізованого чинного законодавства. За таких обставин, суд дійшов висновків, що виплата раніше призначеної відповідачем ОСОБА_3 пенсії за віком підлягає відновленню, починаючи з 04 січня 2016 року (з урахуванням позовних вимог, строку звернення позивачки до суду та положень ст.99 КАС України), у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-УІІІ від 02 березня 2015 року.

Пунктом 5 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-УІІІ від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу", згідно з якими тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту2), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються. З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Пунктом 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", згідно з якими тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року.

Пунктом 17 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року у ч.7 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" цифри і слова "1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року" замінено цифрами і словами "1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року".

Пунктом 19.Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774 четверте речення частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2004 р., № 10, ст. 104; 2005 р., № 2, ст. 32; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50) викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період по 31 грудня 2017 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист") у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність".

Згідно висновків суду першої інстанції, норми права, що передбачені в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02 березня 2015 року і в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року, суттєво звужують зміст і обсяг існуючого у позивачки права на соціальний захист, в тому числі права на пенсійне забезпечення за віком, яке виникло до прийняття і набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02 березня 2015 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02 березня 2015 року не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

У рішені Конституційного Суду України зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально- економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та не порушував права позивача.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а тому дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для захисту прав позивача.

Частиною1 статті 317 КАСУ України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити, постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "18" жовтня 2016 р. скасувати, прийнявши нову про відмову ОСОБА_3 у задоволені позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "13" лютого 2018 р.