Постанова № 72287333, 14.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" лютого 2018 р. Справа № 806/138/18

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника апелянта ОСОБА_3

представників позивача ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "05" січня 2018 р. у справі за позовом Багатопрофільного приватного підприємства "Фаворит-Люкс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання ввести в дію рішення , -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2018 року Позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Укртрансбезпеки від 18.12.2017 № 1219 " Про здійснення заходів щодо проведення конкурсу" в частині винесення на конкурс об'єктів № 33, 34, 35, який призначено на 30.01.2018року, та заборони Відповідачу оголошувати конкурс на рейси 963/964, 965/966, 967/968, 969/970, 971/972, 973/974, 975/976, 977/978, 979/980, 981/982 по маршруту Житомир-Київ до набрання законної сили рішення в даній адміністративній справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.01.2018 клопотання Багатопрофільного приватного підприємства "Фаворит-Люкс" про забезпечення позову частково задоволено, заборонено Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо проведення конкурсу на рейси 963/964, 965/966, 967/968, 969/970, 971/972, 973/974, 975/976, 977/978, 979/980, 981/982 маршруту Житомир-Київ, в тому числі призначеного на 30.01.2018року, до розгляду даної справи по суті.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що існує подальша небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким обґрунтуванням рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАСУ під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008 року, наголошується на тому, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Проте, в оскаржуваної ухвалі про забезпечення позову судом першої інстанції не вказані відповідні мотиви, з яких він дійшов висновку про існування вказаних обставин. При цьому з клопотання позивача не вбачається обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у разі заборони вчиняти дії щодо проведення конкурсу на рейси 965/966, 967/968, 969/970, 971/972, 973/974, 975/976, 977/978, 979/980, 981/982 маршруту Житомир-Київ до ухвалення рішення в адміністративній справі.

До того ж, судом першої інстанції під час задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову не було в повній мірі з’ясовано обставини, які мають значення для справи та не було отримано від позивача конкретних доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача та неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем , пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З наявного у матеріалах справи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом зупинення заходів щодо повторного проведення конкурсу ї спірного рішення, стосується інтересів не тільки позивача, а й інших осіб , права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, у зв'язку з чим, збереження застосованих заходів забезпечення позову не буде відповідати принципу справедливого балансу наслідків та інтересів учасників спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди заявнику або в подальшому унеможливить захист його інтересів.

Таким чином суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду спростовують.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що для встановлення справедливого балансу і об'єктивної рівноваги між правами позивача та правами інших осіб та недопущення порушення прав та інтересів інших осіб, оскаржувану ухвалу слід скасувати, а у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "05" січня 2018 р. скасувати.

У задоволенні клопотання Багатопрофільного приватного підприємства "Фаворит-Люкс" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

ОСОБА_2

Повне судове рішення складено "14" лютого 2018 р.