Постанова № 72287217, 12.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" лютого 2018 р. Справа № 817/482/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача- Дяденчук А.І.; від відповідача -Федченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2017 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень , -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України ( далі Рівненською митницею ДФС ) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017 року та картки відмови в митному оформленні товару № UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що на виконання умов контракту від 10 листопада 2009 року №5879/1, укладеного з фірмою "Trilini International LTD", позивачем імпортовано на митну територію України партію товарів, які пред'явлено до митного оформлення на підставі митної декларації від 01 березня 2017 року №UA204010/2017/000096. Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною контракту. Тому, застосування органом доходів і зборів другорядних методів з метою визначення митної вартості імпортованих товарів є безпідставним, оскільки заявлену митну вартість товарів декларантом визначено з урахуванням вимог договору, а для митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які дають змогу чітко встановити митну вартість товару.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в митному оформленні № UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017 року.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 3 200 грн.

Не погоджуючись з постановою, Рівненська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову , якою відмовити у задоволені позову. Згідно доводів апеляційної скарги, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, імпортованих на підставі митної декларації від 01 березня 2017 року №UA204010/2017/000096 встановлено, що у документах наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження митної вартості товару містяться суперечливі дані та не містяться всі відомості, що підтверджують визначення митної вартості товарів. Крім того, для митного оформлення позивачем не було надано всіх необхідних документів, з яких можна було б встановити вартість товару.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 листопада 2009 року між "Trilini International LTD", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантрейд", як покупцем, було укладено контракт № 5879/1, предметом якого стала поставка товарів, а саме какао-продуктів, какао-порошку, какао тертого, какао-бобів та какао-велли. Товар поставлявся в кількості, по ціні та в асортименті згідно додатків (специфікацій), які являються невід'ємною частиною контракту. Орієнтовна кількість товару - 200 000 тон (а.с. 110-112, 114-116).

16 січня 2017 року сторонами було підписано додаток (специфікацію) № 5 до контракту №5879/1 від 10 листопада 2009 року, яким визначено, що згідно пункту 1.2. контракту продавець продає натуральну какао-макуху, в кількості 200 тон, ціна за 1 тону 950 USD та загальною вартістю 190 000, 00 USD. Даним додатком (специфікацією) передбачено умови поставки - DAP Рівне, Україна. Також передбачено, що вартість упаковки, маркування та завантаження включено у вартість товару (а.с. 113, 117).

На виконання умов контракту і вказаного додатку (специфікації) до нього позивачем імпортовано на митну територію України товар, характеристика якого зазначена в інвойсі від 22 лютого 2017 року № 4012 (а.с. 87-88).

01 березня 2017 року дані товари пред'явленні декларантом позивача до митного оформлення на підставі митної декларації №UA204010/2017/000096 та документів доданих до неї (а.с. 14, 55).

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 01 березня 2017 року Рівненською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2017/000001/1, яким відкориговано митну вартість імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" товарів, а саме натурального какао-кейку, який являє собою продукт переробки какао-бобів (частково знежирений жмих), жирністю 10-12%, розфасований в паперові мішки по 25 кг нетто, загальною вагою 20,450 т загальною вартістю 19 427, 50 USD, що дорівнює 527 723,05 грн.

Згідно вказаного рішення орган доходів і зборів не визнав заявлену декларантом митну вартість товару, визначену за основним методом - за ціною договору (контракту), застосувавши метод визначення митної вартості товару - резервний та визначив митну вартість імпортованого позивачем товару на загальну суму 45264,89 USD, у національній валюті 1229562,53 грн (а.с. 18,58).

01 березня 2017 року Рівненською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" у митному оформлені (випуску) товарів за митною декларацією від 01 березня 2017 року №UA204010/2017/000096 (а.с. 19, 59).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Рівненської митниці Державної фіскальної служби України позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017 року та картки відмови в митному оформленні товару № UA204000/2017/000001/1 від 01 березня 2017 року, суб'єкт владних повноважень діяв при недотриманні встановленого законом порядку, необґрунтовано, неупереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень. щодо неправомірності прийнятого відповідачем рішення та задовольнив позовні вимоги.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частиною 3 ст. 318 Митного кодексу України визначено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 2 та п. 1 ч. 6 ст. 321 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Згідно ч.1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. ч. 2-1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1 - 2 статті 53 Митного кодексу України , у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, якщо відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною ч.2 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Водночас, ч.3 ст.54 Митного кодексу України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 - 3 ст. 55 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При цьому, ч.11 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно частин 11-12 статті 264 Митного кодексу України, якщо митну декларацію подано з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів відмовляє у її прийнятті, про що посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.

Таким чином, враховуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 31.03.2015 року по справі №21-53а15, яка в силу вимог частини 1 статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для врахування судом при розгляді та вирішенні цієї адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оспорюваних рішень стала відмова в наданні витребовуваних митницею додаткових документів та те, що в наданих позивачем для митного оформлення документах містяться суперечливі дані та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:

1) відповідно до п.3.2 Контракту від 10 листопада 2009 року № 5879/1 в ціну товару входить вартість пакувальної тари, завантаження та оформлення в країні продавця. Відповідно до доповнення (специфікації) № 5 до контракту від 10 листопада 2009 року № 5879/1 та інвойсу від 22 лютого 2017 року № 4012 умови поставки товару DAP Рівне, Україна, що не узгоджується з п.3.2 Контракту від 10 листопада 2009 року № 5879/1, враховуючи загальноприйняті правила Інкотермс 2010;

2) згідно CMR від 23 лютого 2017 року № 20170224, перевізником імпортованих товарів є резидент Україна згідно даних заявлених до Рівненської митниці ДФС, країною відправлення товару є США. До митного оформлення не було надано жодних транспортних документів згідно яких товар транспортувався з США до Німеччини, а також те, що в органу доходів і зборів були наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом було заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товару.

Водночас, судом встановлено, що з метою митного оформлення товарів, заявлених у митній декларації UA204010/2017/000096 від 01 березня 2017 року, позивачем було подано:

1) контракт від 10 листопада 2009 року № 5879/1;

2) доповнення (специфікація) № 5 до контракту від 10 листопада 2009 року № 5879/1;

3) рахунок-фактура (інвойс) від 22 лютого 2017 року № 4012;

4) митна декларація країни експорту від 23 лютого 2017 року 17DE485155257624E1;

5) сертифікат якості від 22 травня 2015;

6) міжнародну автомобільну накладну (CMR) 23 лютого 2017 року № 20170224.

З п. 3.2. контракту "Trilini International LTD" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" вбачається. що сторонами погоджено, що в ціну товару входить вартість пакувальної тари, завантаження та оформлення в країні продавця. Ціна товару встановлюється в доларах (USD) або в євро (EUR), загальна сума контракту складає 1 000 000 EUR або 1 300 000 USD.

Крім того, 10 листопада 2009 року сторонами було підписано додаток (специфікацію) №5 до контракту, яким обумовлено, що вартість пакувальної тари, оформлення та завантаження включено у вартість товару. Ціна товару встановлюється в доларах (USD). Загальна вартість контракту складає 190 000,00 USD.

Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджується, що сторонами контракту було оговорено конкретний порядок визначення вартості товару, яка включає в себе вартість упаковки, маркування, завантаження та оформлення в країні продавця.

Водночас, за правилами Інкотермс 2010 термін DAP ("Delivered at Place", поставка в місце призначення) є загальним становищем, при якому важливо точно вказати місце призначення. Термін DAP передбачає, що товар надається покупцеві вже готовим для розвантаження.

Пунктом А4 правил Інкотермс 2010 передбачено, що продавець зобов'язаний поставити товар шляхом надання його в розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому пунктів, якщо такий є, в пойменованому місці призначення в погоджену дату або період.

Відповідно до п. А9 правил Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язанні з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для поставки товару в відповідності до пункту А4, а також витрати по інспектуванню товару перед відвантаженням, яке пропонується владою країни вивезення. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнято відвантажувати зазначений в договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Маркування упакованого товару повинно бути здійснено належним чином. Отже, умови поставки DAP (поставка в місце призначення), дійсно, покладають обов'язок щодо підготовки товару для розвантаження на продавця. В той же час, зазначені умови поставки прямо не забороняють включення продавцем вартості пакування, завантаження і оформлення товару до складу ціни товару.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що "Trilini International LTD" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" обумовлено конкретний порядок визначення вартості товару, до якого включено вартість упаковки, маркування, завантаження та оформлення в країні продавця.

Оскільки відповідно до CMR від 23 лютого 2017 року №20170224, відправником товару зазначено HD Cotterell GmbH Ellerholzdamm 38 Hamburg Deutschland від імені Trilini International LTD, місце завантаження Гамбург. Наданими позивачем доказами також підтверджується, що товар, який був предметом митного оформлення був придбаний його продавцем в ТОВ "Swiss Finance Solutions" згідно договору купівлі - продажу №SFSREI/TRINEW 13 від 03 січня 2017 року, з умовами доставки зі складу HDC (скорочена абревіатура від HD Cotterell GmbH, Гамбург) (а.с. 118-119), то суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги доводи митного органу, що до митного оформлення позивачем не було надано жодних транспортних документів, щодо транспортування товару з США до Німеччини.

Крім того, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що митний орган має право витребувати тількі ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Разом з тим, як встановлено судом,позивачем було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість документи, які наведенні в ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач безпідставно обрав резервний метод визначення митної вартості.

Тому, колегія суддів звертає увагу на те, що у Рівненською митницею ДФС були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: транспортних перевізних документів, а також документів, що містять інформацію про вартість перевезення імпортованих товарів, згідно повного маршруту транспортування; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування ціни партії товару на заявлених комерційних умовах поставки; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листи); висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікатів походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем митному органу було надіслано лист від 01 березня 2017 року в якому повідомлено, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості будуть надані одночасно з поданням митної декларації, заповненої у звичайному порядку після проведення лабораторних досліджень. До тимчасової декларації такі документи додаватися не будуть, оскільки для їх отримання потрібен певний час (а.с. 62).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем відповідно до вимог ст. 71 КАС України належними доказами доведено обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстианції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "13" лютого 2018 р.