Постанова № 72287209, 14.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дубовік О.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" лютого 2018 р. Справа № 278/3142/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

позивача та представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "18" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Станишівської сільської ради Житомирського району про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дій ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області та Станишівської сільської ради Житомирського району про:

- визнання незаконними та скасування рішення № 187 від 23 червня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та рішення № 202 від 14 липня 2016 року «Про добровільне об'єднання територіальних громад»;

- зобов'язання Зарічанську сільську раду припинити дії по об'єднанню територіальної громади с. Зарічани з іншими територіальними громадами.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є мешканцем с. Зарічани Житомирського району Житомирської області. 25 грудня 2016 року під час зборів мешканців с. Зарічани Житомирського району Житомирської області до присутніх депутатами сільської ради вперше була доведена інформація про існування рішення № 187 від 23 червня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та рішення № 202 від 14 липня 2016 року «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Зборами мешканців с. Зарічани позивачу було довірено звернутися до суду з позовом про скасування вказаних вище рішень, оскільки вони прийняті всупереч Конституції України, п.п. 5, 11, 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 4, 5, 6, 9, 12, 36 Закону України «Про засоби державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». З огляду на те, що рішення №187 від 23.06.2016р. та №202 від 14.07.2016р. Зарічанською сільською радою не оприлюднювались, що на є порушенням п.5, п.11, п.12 ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування", ст.ст.4,5,6,9,12,36 ЗУ "Про засоби державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 18.10.2017 р. позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Зарічанської сільської ради № 187 від 23 червня 2016 року та № 202 від 14 липня 2017 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з місцевого бюджету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_3 551,20 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Зарічанської сільської ради № 187 від 23 червня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та № 202 від 14 липня 2016 року «Про добровільне об'єднання територіальних громад» прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Зарічанською сільською радою Житомирського району Житомирської області прийняті рішення № 187 від 23 червня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та № 202 від 14 липня 2016 року «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Не погоджуючись із прийняттям вказаних рішень, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування та просив зобов'язати Зарічанську сільську раду припинити дії по об'єднанню територіальної громади с. Зарічани.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням принципів гласності, прозорості та відкритості, оскільки відповідачем був порушений його обов'язок оприлюднення оскаржуваних рішень у встановлений законом строк, що призвело до порушення права позивача на його участь у місцевому самоврядуванні, зокрема, на участь у процесі прийняття оскаржуваних рішень та висловлення власної думки. Вимога про зобов'язання Зарічанську сільську раду припинити дії по об'єднанню територіальної громади с. Зарічани з іншими територіальними громадами задоволенню не підлягає, оскільки на момент звернення до суду з позовною заявою фактично припинено юридичну особу Зарічанську сільську раду.

Проте, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст регулює Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" № 157-VIII від 05 лютого 2015 (далі - Закон № 157-VIII).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону № 280/97-ВР).

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст. 4 Закону № 280/97-ВР).

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону, суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.

Об'єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування.

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об'єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону, проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об'єднання територіальних громад.

Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об'єднання територіальних громад, звертається з поданням до Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення об'єднаної територіальної громади.

Судом встановлено, що рішенням Зарічанської сільської ради №138 від 09.06.2016р. затверджено Порядок проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад.

Вказаний порядок визначає механізм проведення громадських обговорень та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про добровільне об'єднання територіальних громад відповідно до ЗУ «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Відповідно до п.3 Порядку організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення ( збори громадян опитування громадської думки, конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле або радіо дебати, Інтернет конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей. Рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених ЗУ «Про добровільне об'єднання територіальних громад», і повинно містити питання, що виносяться на громадське обговорення, строк його проведення та імена відповідальних осіб.

Пунктом 6 Порядку визначено, що пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення. Організатор громадського обговорення протягом 2 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виноситься на обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговорення порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.

З рішення Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 139 від 09 червня 2016 року (а.с. 136) вбачається, що заслухавши пропозицію сільського голови про проведення громадських обговорень у зв'язку з пропозицією Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо добровільного об'єднання територіальних громад, Зарічанська сільська рада Житомирського району Житомирської області вирішила провести громадське обговорення даної пропозиції в Зарічанському будинку культури шляхом зборів громадян.

Відповідно до протоколу громадських обговорень від 10.06.2016р. щодо вирішення питання об'єднання територіальних громад з центром в с.Станишівка (а.с.62-64) під час громадських обговорень були присутні : сільський голова, депутати Зарічанської сільської ради та жителі . За результатами обговорень прийнято рішення більшістю голосів за те, щоб територіальна громада с.Зарічани об'єдналась з територіальними громадами сіл Станишівка, Слобода-Селець, Бистрі - Станишівської сільської ради, с. Зарічани, сіл Піски, Скоморохи, Пісківської сільської ради, сіл Лука, Млинище, Вершина Луківської сільської ради, сіл Ліщин, Тарасівка - Ліщинської сільської ради , сіл Туровець, Грабівка, Кринички, Лісовщина, Мошківвка, - Туровецької сільської ради в Станишівську територіальну громади з центром у селі Станишівка.

Встановлено, що спільною робочою групою був підготовлений проект рішення Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області "Про добровільне об'єднання територіальних громад" (а.с.7).

23.06.2016р. відбулись громадські обговорення проекту рішення Зарічанської сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад" з центром в с.Станишівка, що зафіксовано протоколом (а.с.137-138). Згідно даного протоколу присутні : сільський голова, депутати Зарічанської сільської ради, жителі с. Зарічани. Присутні одноголосно проголосували за схвалення проекту рішення Зарічанської сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та вирішено об'єднатися з територіальними громадами сіл Станишівка, Слобода-Селець, Бистрі - Станишівської сільської ради, с. Зарічани, сіл Піски, Скоморохи, Пісківської сільської ради, сіл Лука, Млинище, Вершина Луківської сільської ради, сіл Ліщин, Тарасівка - Ліщинської сільської ради , сіл Туровець, Грабівка, Кринички, Лісовщина, Мошківвка, - Туровецької сільської ради в Станишівську територіальну громади з центром у селі Станишівка.

Рішенням 9 сесії ради сьомого скликання Зарічанської сільської ради від 23.06.2016р. "Про схвалення проекту рішення сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад" схвалили проект рішення Зарічанської сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад", вирішили зобов'язати Зарічанського сільського голову Ткачука В.М. подати проект рішення сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад" до Житомирської обласної державної адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законодавства України (а.с.9).

Рішенням №202 10-ої сесії Зарічанської сільської ради сьомого скликання від 14.07.2016р. "Про добровільне об'єднання територіальних громад" вирішено об'єднатися з територіальними громадами сіл Станишівка, Слобода-Селець, Бистрі - Станишівської сільської ради, с. Зарічани, сіл Піски, Скоморохи, Пісківської сільської ради, сіл Лука, Млинище, Вершина Луківської сільської ради, сіл Ліщин, Тарасівка - Ліщинської сільської ради , сіл Туровець, Грабівка, Кринички, Лісовщина, Мошківвка, - Туровецької сільської ради в Станишівську територіальну громади з центром у селі Станишівка (а.с.10).

На думку скаржника, відповідач допустив порушення вимог ЗУ" Про доступ до публічної інформації в частині оприлюднення проектів оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку вставленим обставинам справ та фактам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до Роз'яснень щодо застосування положень Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» в частині визначення строків здійснення окремих етапів об'єднання, затвердженому на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування 03 червня 2015 року, протокол № 17, у частині третій статті 5 та частині третій статті 6 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Комітет відзначає, що громадське обговорення може проводитись в різних формах, зокрема, передбачених статтею 8 та статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у формі загальних зборів громадян, громадських слухань або в інших формах, визначених місцевою радою (конференція, форум, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація тощо).

Комітет звертає увагу, що окремі форми громадського обговорення (загальні збори громадян, громадські слухання та ін.) не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів та як правило проводяться протягом одного неробочого дня.

Враховуючи зазначене, Комітет вважає, що проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) протягом певної кількості днів слід розуміти як визначення граничного проміжку часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

При цьому Комітет звертає увагу, що призначаючи громадське обговорення сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори, інші форми консультацій з громад кістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад за результатом якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням громадського обговорення, тобто протягом певної кількості днів.

Тобто, положеннями Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено граничний проміжок часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про порушення оприлюднення проекту схваленого рішення (не можливість оприлюднення за 20 днів до його розгляду, як зазначено судом і рішенні), з огляду на той факт, що в суді свідок ОСОБА_4 , який є мешканцем с. Зарічани підтвердив, що проект рішення про об'єднання та саме рішення вивішувались на стенді, є помилковим.

При цьому, положеннями Законів України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та «Про доступ до публічної інформації» не визначено форми та змісту оголошень щодо проведення громадських слухань. Не містить таких і Порядок проведення громадських обговорень з питань добровільного об'єднання територіальних громад.

Отже, в даному випадку, не можливо зробити висновок, що відповідачем не забезпечено належне громадське обговорення пропозиції щодо добровільного об'єднання територіальних громад на виконання вимог Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Відповідно до частини 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Наразі, відповідач, не заперечує факт не оприлюднення проектів оскаржуваних рішень відповідно до положень статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» .

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування рішення Варвинської селищної ради від 20 квітня 2017 року "Про схвалення проекту рішення "Про добровільне об'єднання територіальних громад", рішення від 28 квітня 2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад", суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Статтею 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Так, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.

Таким чином, Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування оскаржених рішень рішення, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Отже, порушення порядку оприлюднення проекту рішення та самого рішення про добровільне об'єднання територіальних громад ради не може бути підставою для скасування такого рішення, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що оскаржувані рішення є протиправними, позивачем не надано ( в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне).

Крім того, колегія суддів зважає на наступне.

За приписами Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження про прийняття рішення щодо об'єднання територіальних громад та інші питання майбутнього об'єднання належать виключено до компетенції сільської, селищної, міської рад. Громадські обговорення є з"ясування волі громадян тієї чи іншої територіальної громади та їх ставлення до майбутнього об'єднання.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно ч.3 статті 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" передбачено, що схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації (частина четверта статті 7 зазначеного Закону).

Відповідно до роз"яснень, викладених у листі Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.09.2016 року №7/13-10903 об"єднана територіальна громада вважається утвореною відповідно до Закону з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об"єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об"єднання територіальних громад на місцевому референдумі за умови попередньо наданого обласною державною адміністрацією висновку щодо відповідності проекту такого рішення Конституції та законам України.

Такий висновок обласної державної адміністрації долучено до матеріалів справи (а.с.66). Позивачі його не оскаржують, відтак, рішення Зарічанської сільської ради №202 "Про добровільне об'єднання територіальних громад" завершує процес об"єднання територіальних громад.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об'єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою вказаної статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Частиною шостою статті 14 Закону України "Про місцеві вибори" передбачено, що перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному законом.

Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови (частина сьома статті 15 вказаного Закону).

Таким чином, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідними зверненнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, а призначення перших виборів є підставою для оголошення Комісією виборчого процесу таких виборів.

Центральна виборча комісія на 18 грудня 2016 року оголосила вибори в 143 об'єднаних територіальних громадах України, в тому числі - у 22 територіальних громадах Житомирської області.

Постановою ЦВК від 7 жовтня 2016 року призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 18 грудня 2016 року Додатком №15 затверджено перелік об'єднаних територіальних громад, утворених в межах Житомирської області, серед яких Станишівська сільська рада (села Станишівка, Бистрі, Слобода-Селець), Зарічанська сільська рада (село Зарічани), Ліщинська сільська громада (села Ліщин, Тарасівка), Луківська сільська рада (села Лука, Вершина, Млинище), Пісківська сільська рада (села Піски, Скоморохи), Туровецька сільська рада (села Туровець, Грабівка, Кринички, Лісівщина, Мошківка).

В засіданні суду сторони підтвердили, що процес об"єднання територіальних громад завершено.

Крім того сторони в судовому засіданні підтвердили, що громада с. Зарічани приймала участь у перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів. Явка виборців в с. Зарічани була високою, громада с. Зарічани не вчиняла перешкод у проведені виборів з ціллю перешкодити об'єднанню громад і позивач особисто приймав участь у виборах, так як був кандидатом у депутати ради об"єднаної територіальної громади .

Відповідно до положень ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: ) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.

Відповідно до вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов'язку вчинити певну дію ( наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов'язку саме на її користь.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Втім, право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 КАС України.

Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про порушення з боку відповідача права позивача на участь у місцевому самоврядуванні. Як і відсутні докази перешкод для позивача та інших членів громади взяти участь у громадських обговореннях.

Позивачем не доведено, що оскаржувані рішення відповідача призвели до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, або членів територіальної громади.

Отже, оскільки протиправність оскаржуваних рішень вмотивовано порушенням сільською радою вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка не передбачає підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права і інтереси позивача, не надано, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району задовольнити.

Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "18" жовтня 2017 р. скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти нову нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання визнання незаконними та скасування рішень Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 187 від 23 червня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та № 202 від 14 липня 2016 року «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "15" лютого 2018 р.