Постанова № 72286990, 14.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

14 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3253/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю позивача - ОСОБА_1П, його представника - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, повний текст складено 17.11.17 по справі № 820/3253/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

треті особи Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області генерал поліції третього рангу ОСОБА_4, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

1. Скасувати п. 1 наказу Національної поліції України Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 298 від 27.03.2017 року в частині за порушення службової дисципліни, що виразилося в невиконанні вимог пункту 2.5, Правил дорожнього руху України, ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну Поліцію”, поліцейського сектору патрульної поліції № 1 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

2. Скасувати наказ Національної поліції України Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 04.07.2017р. за № 412 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) сержанта поліції ОСОБА_1 /0087630/, поліцейського сектору патрульної поліції № 1 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області зі служби в поліції з 04 липня 2017 року.

3. Поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України Головного Управління Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського сектору патрульної поліції № 1 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області з 04.07.2017 року.

4. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.07.2017 року по день фактичного поновлення на посаді.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не більше чим за один місяць.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те: що під час складання протоколу від 26.02.2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, він не мав ознак сп’яніння; що постанова Київського районного суду від 21 червня 2017 року не може бути підставою для застосування самого суворого дисціплінарного стягнення; що його не ознайомили зі спірними наказами; що наказом від 27.03.2017 року на нього накладено дисціплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, а звільнення відбулося лише 04.07.2017 року; що згідно висновку комунального закладу охорони здоров’я “Обласний наркологічний диспансер” від 26.02.2017 року за № 512, станом на 8.15 год. у нього ознак наркологічного та алкогольного сп’яніння не виявлено.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського сектору патрульної поліції № 1 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області.

Наказом начальника ГУНП України в Харківській області за № 412 о/с від 04.07.2017р. на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 27.03.2017р. № 298 ОСОБА_1 звільнений зі служби за п. 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що начальник ГУНП в Харківській області, користуючись правом щодо накладення дисциплінарних стягнень, передбаченим ст. 13 Дисциплінарного статуту ОВС, визначив вірний вид дисциплінарного стягнення з врахуванням важкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС, як звільнення позивача зі служби в поліції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2017 року близько 00 год. 30 хв. працівниками патрульної поліції УПП у м. Харкові ДПП Національної поліції України був зупинений автомобіль “Сузуки СХ – 4”, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Героїв Праці 2Г з вимкненою передньою лівою фарою. Працівники патрульної поліції в ході спілкування з позивачем виявили наявність у нього алкогольного сп’яніння та запропонували позивачу пройти огляд на стан алкогольного або наркотичного сп’яніння. ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився. У зв’язку з відмовою позивача від проходження огляду на стан сп’яніння працівниками патрульної поліції УПП у м. Харків відносно позивача був складений протокол серії БР № 242661 від 26.02.2017 року про адміністративне правопорушення, згідно якого позивач 26.02.2017 року в 00 год. 30 хв. з ознаками алкогольного сп’яніння керував автомобілем і від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Наказом ГУНП в Харківській області № 299 від 28.02.2017р. призначено службове розслідування відносно поліцейського сектору патрульної поліції № 1 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_1 за фактом складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

З висновку службового розслідування за фактом вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції від 25.03.2017 року слідує, що за результатами службового розслідування підтвердився факт складання протоколу від 26.02.2017 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, що вказана подія стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості сержанта поліції ОСОБА_1, який порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, у частині неухильного дотримання положень нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та наказів керівництва. За порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” сержант поліції ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби в поліції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9 Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом начальника ГУНП України в Харківській області № 298 від 27.03.2017р. за порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” ОСОБА_1П звільнений зі служби в поліції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом начальника ГУНП України в Харківській області за № 412 о/с від 04.07.2017р. на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 27.03.2017р. № 298 ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Як підтверджено матеріалами справи та висновком службового розслідування відносно позивача правомірно та законно був складений протокол від 26.02.2017 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно якого позивач порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і як наслідок цього порушення, він порушив вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що постановою Київського районного суду від 21 червня 2017 по справі за № 640/3851/17, яка не була оскаржена позивачем по справі та набула законної сили встановлено, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд прийшов до висновку, що неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Але у зв’язку з тим, що матеріали надійшли до суду вже після закінчення строків притягнення особи до відповідальності, судом було винесено постанову про закриття провадження у із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилання апелянта: що під час складання протоколу від 26.02.2017 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, він не мав ознак сп’яніння; що постанова Київського районного суду від 21 червня 2017 року не може бути підставою для застосування самого суворого дисціплінарного стягнення; що його не ознайомили зі спірними наказами; що наказом від 27.03.2017 року на нього накладено дисціплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, а звільнення відбулося лише 04.07.2017 року, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, відносно позивача правомірно був складений протокол від 26.02.2017 року про адміністративне правопорушення, згідно якого позивач 26.02.2017 року в 00 год. 30 хв. від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, протокол відносно позивача був складений за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння і даний факт встановлено службовим розслідуванням та чинною на даний час постановою Київського районного суду від 21 червня 2017 по справі за № 640/3851/17.

Окрім того, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не на підставі постанови Київського районного суду від 21 червня 2017 року, а на підставі висновку службового розслідування від 25.03.2017 року, яким підтверджено, що позивач порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1.2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”.

Посилання апелянта, що його не ознайомили зі спірними наказами і, що наказом від 27.03.2017 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, а звільнення відбулося лише 04.07.2017 року, не є підставою для скасування таких наказів, оскільки не ознайомлення з наказами є підставою для поновлення строків для оскарження цих наказів, у разі пропуску строку для звернення до суду, а дисциплінарне стягнення на позивача наказом від 27.03.2017 року накладено в межах строків накладення таких стягнень, а наказом від 04.07.2017 року позивач не притягався до дисциплінарної відповідальності, оскільки цей наказ виданий на реалізацію наказу від 27.03.2017 року

Посилання апелянта на висновок комунального закладу охорони здоров’я “Обласний наркологічний диспансер” від 26.02.2017 року за № 512, згідно якого станом на 8.15 год. у позивача ознак наркологічного та алкогольного сп’яніння не виявлено, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно протоколу серії БР № 242661 від 26.02.2017 року про адміністративне правопорушення позивач 26.02.2017 року в 00 год. 30 хв. з ознаками алкогольного сп’яніння керував автомобілем і від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, а зазначений висновок складений майже через 8 годин і окрім того, протокол відносно позивача був складений за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірні накази прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3253/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 19.02.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7