Ухвала суду № 72286972, 19.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

19 лютого 2018 р. Справа № 820/3058/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та питання можливості відкриття апеляційного провадження по справі № 820/3058/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій, -

В с т а н о в и л а:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій.

08 грудня 2017 року на рішення суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу (з урахуванням уточнення до скарги від 19 січня 2018 року). Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 24 січня 2018 року апеляційна скарга залишена без руху, скаржнику наданий термін – 10 днів для усунення недоліків апеляційної скарги – зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17.

14 лютого 2018 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та поновлення строку на його оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що підстави для оскарження судового рішення позивач міг визначити тільки після отримання повного тексту, факт участі заявника у судовому засіданні не може свідчити про неповажність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, за умови, що копія рішення суду першої інстанції йому не видавалась, оскільки не була складена у повному обсязі. У зв’язку з чим, просить надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України ( тут і далі в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) установлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року отримана скаржником засобами поштового зв’язку 03 жовтня 2017 року /а.с. 94/, а апеляційна скарга принесена позивачем лише 08 грудня 2017 року, тобто поза межами встановленого процесуального строку оскарження.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на ту обставину, що відразу після проголошення постанови суду він не отримав повний текст оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що об’єктивних поважних причин, які завадили Головному управлінню ДФС у Харківській області після отримання повного тексту постанови (03 жовтня 2017 року) подати апеляційну скаргу на судове рішення в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), тобто інших причин, що обумовили пропуск процесуального строку на оскарження судового рішення, ніж ті, що ним заявлені в первісному клопотанні про поновлення строку від 08 грудня 2017 року, - скаржник не вказує.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо < > наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року по справі № 820/3058/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи, скаржнику – копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Ухвала складена і підписана 19 лютого 2018 року.