Постанова № 72286885, 07.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

07 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4194/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, повний текст складено 27.11.17 по справі № 820/4194/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №436-о від 19.08.2017р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017р зазначений адміністративний позов задоволено .

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що службовим розслідуванням встановлено, що з вини позивача не забезпечено швидкого, повного та неупередженого розслідування, не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушення та не прийнято остаточного процесуального рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з 02.12.2015р. проходив публічну службу в податковій міліції, а з квітня 2017р. обіймав посаду старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області.

31.05.2017р. на адресу ГУ ДФС у Харківській області з прокуратури Харківської області надійшов лист №04/5-96-17 від 25.05.2017р. з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016170000000003 від 03.02.2016р. та по кримінальному провадженню №3201722000000046 від 05.04.2017р.

20.06.2017р. на адресу ГУ ДФС у Харківській області з прокуратури Харківської області надійшов лист №04/5-43-17 від 14.06.2017р. з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №32017220000000025 від 20.01.2017р.

30.06.2017р. на адресу ГУ ДФС у Харківській області з прокуратури Харківської області надійшов лист №04/5-257-16 від 23.06.2017р. з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016220540002368 від 10.10.2016р.

Наказом ГУ ДФС у Харківській області №2980 від 10.07.2017р. службове розслідування було призначено виключно відносно кримінальних проваджень №32016170000000003 від 03.02.2016р. та №32017220000000025 від 20.01.2017р.

З висновку службового розслідування від 31.07.2017р. слідує, що порушення ОСОБА_3 вимог Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень: №32016170000000003 від 03.02.2016р., №32017220000000025 від 20.01.2017р., №12016220540002368 від 10.10.2016р. вважати такими, що підтвердилися і за неналежне виконання службових обов’язків ОСОБА_3 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани.

Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2017р. №436-о на позивача накладено стягнення у вигляді оголошення йому догани.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як підтверджено матеріалами справи, кримінальне провадження №32016170000000003 від 03.02.2016р. було зареєстроване за позивачем згідно з автоматизованою системою електронної бази даних - Єдиний реєстр досудових розслідувань - 25.04.2017р., а фактично зазначене кримінальне провадження та письмові вказівки прокурора надійшли до позивача 03.05.2017 р.

З 15.05.2017 по 17.06.2017 року позивач знаходився на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності, тобто в зазначений період він не мав можливості виконувати слідчі дії.

Однак, у висновку службового розслідування від 31.07.2017р . не взято до уваги обставини початку провадження ще 03.02.2016р. та не викладено обсяг та зміст процесуальних дій, вжитих органом досудового розслідування за період з дати початку провадження і до дати передачі цих матеріалів позивачу та не надано оцінки факту находження позивача на лікуванні та не можливістю виконувати слідчі дії з 15.05.2017 по 17.06.2017 року.

Щодо кримінального провадження №32017220000000025 від 20.01.2017р. колегія суддів зазначає наступне.

З висновку службового розслідування вбачається, що будь-яких пояснень стосовно невиконання вказівок прокуратури Харківської області від 27.04.2017 позивач не надав та не надав відповіді на листи прокуратури Харківської області від 13.04.2017 № 04/5-257-16 та від 17.05.2017 р. № 04/5-785 вих17.

Однак, в матеріалах справи наявні супровідні листи про направлення довідок про хід досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016170000000003 на лист від 27.04.2017р. та по кримінальному провадженню №12016220540002368 на лист від 13.04.2017р., адресовані начальнику відділу прокуратури Харківської області за підписами першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області полковника податкової міліції ОСОБА_4, а виконавцем цих листів є позивач.

Відповідь на лист прокуратури від 17.05.2017 року з довідкою про хід досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016220540002368 від 10.10.2016р. надавала інша особа, оскільки позивач з 15.05.2017 року знаходився на лікарняному.

Як вбачається з матеріалів справи, вказівки від прокуратури Харківської області у порядку ст. 36 КПК України щодо здійснення розшукових дій по кримінальним провадженням №32017220000000025 від 20.01.2017р., №12016220540002368 від 10.10.2016р. не надходили.

Окрім того, згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області №2980 від 10.07.2017р. кримінальне провадження №12016220540002368 від 10.10.2016р. не було віднесено до предмету службової перевірки, а з висновку службового розслідування від 31.07.2017р. слідує про порушення ОСОБА_3 вимог Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень: №32016170000000003 від 03.02.2016р., №32017220000000025 від 20.01.2017р. та №12016220540002368 від 10.10.2016р., яке не було віднесено до предмету службової перевірки.

Як зазначено вище, відповідач, посилаючись на висновок службового розслідування та на положення ст.ст.12, 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказом від 19.08.2017р. №436-о оголосив позивачу догану.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.14 Дисциплінарного статуту, де, зокрема, указано, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч.9 ст.14).

Оскільки у спірних правовідносинах до позивача було застосовано не найменше за тяжкістю дисциплінарне покарання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен був у тексті спірного наказу з достатністю обґрунтувати і обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку особи, і ставлення особи до виконання службових обов'язків, і рівень кваліфікації особи.

Однак, зазначені вище обставини були залишені суб’єктом владних повноважень поза увагою при винесенні спірного наказу, а тому цим наказом фактично порушуються права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі проходження публічної служби.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі № 820/4194/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 12.02.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7