Ухвала суду № 72286796, 19.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

19 лютого 2018 р. Справа № 820/2921/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів- Бенедик А.П. , ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року та питання можливості відкриття апеляційного провадження по справі № 820/2921/17 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укргідропроект» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року задоволено адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Укргідропроект» до Головного управління ДФС у Харківській області (далі – ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень.

14 грудня 2017 року ГУ ДФС у Харківській області за зазначене судове рішення повторно подано апеляційну скаргу. Одночасно заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 26 грудня 2017 року апеляційна скарга залишена без руху, скаржнику наданий термін – 10 днів для усунення недоліків апеляційної скарги – зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 820/2921/17.

05 лютого 2018 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та поновлення строку на його оскарження.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на те, що відповідачем, в межах процесуальних строків на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу. Проте, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційна скарга Центральної ОДПІ повернута у зв’язку з несплатою судового збору. Скаржник зазначає, що ГУ ДФС у Харківській області позбавлена об’єктивної можливості виконати вимоги суду у повному обсязі, оскільки станом на час звернення відповідача до суду із апеляційною скаргою, з рахунків ГУ ДФС у Харківській області проводилось безспірне списання грошових коштів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, що унеможливило сплату судового збору. У зв’язку з тим, що відпали обставини, за яких у податкового органу не було можливості вчасно сплатити судовий збір, просить надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження рішення суду першої інстанції, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених скаржником в заяві підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України ( тут і далі в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) установлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи убачається, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року відповідачем ГУ ДФС у Харківській області отримана 30 серпня 2017 року /т. 5, а.с. 116/.

31 серпня 2017 року на вказану постанову ГУ ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на час подання апеляційної скарги /т. 5, а.с. 118-128/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги – 10 днів з моменту отримання копії ухвали, для направлення оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 100 662,78 грн. /т.5, а.с. 133-134/.

11 жовтня 2017 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДФС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги /т. 5, а.с. 137-138/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року клопотання ГУ ДФС у Харківській області задоволено, скаржнику подовжено строк виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали /т. 5, а.с. 147/. Вказана ухвала отримана відповідачем 20 жовтня 2017 року /т. 5, а.с. 149/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області повернуто скаржнику /т. 5, а.с. 150/.

14 грудня 2017 року відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою.

26 грудня 2017 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшов оригінал платіжного доручення № 3650 від 15 грудня 2017 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 100 662,78 грн.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на ту обставину, що на момент первинного звернення з апеляційною скаргою відповідач ГУ ДФС у Харківській області був позбавлений можливості сплатити судовий збір (з незалежних від нього обставин) через відсутність відповідних коштів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для поновлення відповідачу в даному випадку пропущеного процесуального строку з причин, наведених в обґрунтування заявленого ГУ ДФС у Харківській області клопотання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо < > наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 820/2921/17 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі № 820/2921/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи, скаржнику – копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_2 Ухвала складена і підписана 19 лютого 2018 року.