Постанова № 72286773, 14.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шмадченко С.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

14 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 640/4307/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

за участю:

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Київського районного суду м. Харкова (суддя Шмадченко С.І.) від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17

за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4

до Харківської митниці ДФС

про визнання дій незаконними, скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3 ОСОБА_4, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії Харківської митниці ДФС по складанню протоколу про порушення митних правил № 770/80700/16 від 13.10.2016 р.; скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 770/80700/16 від 17.03.2017 р.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_3ОСОБА_4 27.09.2015 р. через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС на митну територію України з метою особистого користування в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» ввезено автомобіль «BMW 320» р.з. LKR25237. При цьому, позивач вказував, що автомобіль він отримав в безоплатне користування від гр. ОСОБА_6 Karry Rami.

Судом першої інстанції також встановлено, що 21.04.2016 р. позивач разом з братом і товаришами поїхали до магазину, але по дорозі позивачу стало зле, у зв’язку з чим він передав керування автомобіля своєму брату ОСОБА_4 Іхаба. Під час руху по вул. Шевченка, м. Харкова, автомобіль потрапив у ДТП, чим спричинено значні пошкодження автомобіля.

На підставі цього, 20.09.2016 р. позивач звернувся до Харківської митниці ДФС з повідомленням про неможливість завершення митного режиму тимчасового ввезення автомобіля «BMW 320» р.н. LKR25237, у зв’язку з ДТП. При цьому, як вказав позивач, заяву і пояснення він писав під диктовку посадової особи митниці ОСОБА_7, який йому сказав зазначити суму митної вартості автомобіля 1900 доларів США.

Працівниками відповідача 13.10.2016 р. стосовно позивача складено протокол про порушення ним митних правил за ч. 1 ст. 485 МК України, де зазначено, що в порушення вимог ч. 4 ст. 380 МК України, ОСОБА_3ОСОБА_4 ввезений тимчасово строком на один рік на територію України автомобіль «BMW 320» р.з. LKR25237 розкомплектував та здійснив його відчуження.

У зв’язку з цим, відповідачем складена постанова № 770/80700/16 від 17.03.2017 р. про притягнення ОСОБА_3ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а саме ч. 1 ст. 485 МК України, яке полягає у тому, що ОСОБА_3ОСОБА_4 передав автомобіль «BMW 320» в користування брату ОСОБА_4 Іхаба, який 21.04.2016 р. на автомобілі потрапив в ДТП, що на думку митного органу свідчить про те, що позивач вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме використав транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Не погодившись з діями відповідача щодо складення протоколу про порушення митних правил та рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що передачу позивачем права керування автомобіля своєму брату не можна розцінювати як умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що позивач весь час перебував на території України, користувався автомобілем, і автомобіль вибув з його користування у зв'язку з ДТП, а тому постанова в справі про порушення митних правил № 770/80700/16 від 17.03.2017 р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявності у позивача мети на ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу, а тому є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу правопорушення та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 5 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Згідно приписів ст. ст. 103, 380 МК України та вимог п. 4 розділу І-го наказу Державної митної Служби України від 17.11.2005 р. № 1118, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування перебувають під митним контролем з моменту перетинання ними митного кордону України та до вивезення за межі митної території України з дотриманням строків, установлених законодавством, або поміщені в інші митні режими.

Положеннями ч. 1 ст. 381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування, які постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави з метою транзиту через митну територію України без письмового декларування та внесення грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Судовим розглядом встановлено, що позивач, як на підставу невивезення у встановлений законодавством строк транспортних засобів, посилається на той факт, що автомобіль зазнав пошкоджень в результаті ДТП, у зв’язку з чим допущена повна його втрата.

Положеннями ч. 1 ст. 192 МК України, передбачено що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - Правила) дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст.ст. 469, 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 р. за № 1669/21981 (далі – Порядок № 657), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

У п. 2 розділу VIII Порядку № 657 надано визначення термінів «аварія», «документальне підтвердження» та «факт аварії чи дії обставин непереборної сили». Так, зокрема: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з п. 3 Порядку № 657, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. 5 Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. При цьому керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Пунктом 6 Порядку № 657 визначено, що у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

При цьому разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, Швейки Сафват пояснили, що вони 21.04.2016 р. разом з ОСОБА_4 та його братом ОСОБА_4 Іхабу на автомобілі «BMW 320» р.з. LKR25237 їздили до магазину, щоб придбати колісні диски. В дорозі ОСОБА_4 стало зле і за кермо автомобіля сів його брат, який на вул. Шевченко потрапив в ДТП. Факт знаходження на час ДТП в автомобілі «BMW 320» ОСОБА_4 підтверджується листом СУ ГУНП в Харківській області від 17.11.2017 р. (а.с. 128).

Колегія суддів зазначає, що тимчасове передання позивачем права керування автомобіля своєму брату не можна розцінювати як умисні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, оскільки така передача не є тотожною поняттю передачі права користування іншій особі, що свідчить про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що позивачем ввезено автомобіль в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» не для особистого використання.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що позивач весь час перебував на території України, оскільки є студентом Харківського національного медичного університету, зареєстрований та проживає в м. Харкові, а автомобіль перебував у нього та вибув з його користування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в протоколі про порушення митних правил № 770/80700/16 зазначено, що ОСОБА_3ОСОБА_4 ввезений, тимчасово строком на один рік, на територію України автомобіль розукомплектував та здійснив його відчуження, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 485 МК України.

Проте, судовим розглядом встановлено, що позивач розукомплектував автомобіль не після ввезення його на територію України, а після ДТП в зв’язку з непридатністю автомобіля для використання.

В той же час, згідно постанови № 770/80700/16 від 17.03.2017 р. про притягнення ОСОБА_3ОСОБА_4 за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України склад адміністративного правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_3ОСОБА_4 передав автомобіль «BMW 320» в користування брату ОСОБА_4 Іхаба, який 21.04.2016 р. на автомобілі потрапив в ДТП.

Тобто у спірній постанові зазначена кваліфікаційна ознака складу адміністративного правопорушення така, як використання транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, що свідчить про те, що протокол про порушення митних правил від 13.10.2016 р. та постанова від 17.03.2016 р. містять різні кваліфікаційні ознаки складу правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена без з’ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи, зокрема, при розгляді справи не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_3ОСОБА_4 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Також відповідачем не взято до уваги докази, подані ним щодо пошкодження автомобіля, які належним чином підтверджують факт того, що позивач не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону; повідомлення позивачем орган доходів і зборів, що виключає його відповідальність за порушення митних правил.

Положеннями ст. 531 МК України передбачені підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, зокрема, до них законодавець відносить: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 770/80700/16 від 17.03.2017 р., оскільки доводи апеляційної скарги в цій частині його не спростовують.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій Харківської митниці ДФС по складанню протоколу про порушення митних правил № 770/80700/16 від 13.10.2016 р., колегія суддів зазначає, що права та законні інтереси позивача повністю поновлені, у встановлений законом спосіб, фактом скасування спірної постанови, та саме постанова визнається протиправною, в той час як визнання неправомірними дій відповідача щодо складення протоколу про порушення митних правил не є належним способом захисту порушених прав, а тому суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що постанова Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 прийнята з частковим порушенням норм матеріального права, а тому вона підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій Харківської митниці ДФС по складанню протоколу про порушення митних правил № 770/80700/16 від 13.10.2016 р. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанова Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 – задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій Харківської митниці ДФС по складанню протоколу про порушення митних правил № 770/80700/16 від 13.10.2016 р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_3 ОСОБА_4 – відмовити.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2017р. по справі № 640/4307/17 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10