Постанова № 72286694, 13.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 р. Справа № 820/4391/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинська К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2017, суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 21.12.17 по справі № 820/4391/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

-скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 31.08.2017 року № 916 в частині притягнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 08.09.2017 року № 601 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Харківській області від 18.09.2017 року № 632 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

-скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 18.09.2017 року № 632 о/с, в частині внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 08.09.2017 року № 601 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

-поновити на посаді начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області з 09.09.2017 року.

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць,5 м. Харків, 61002) на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, також подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач з 07.11.2015 проходив службу в ГУ Національної поліції в Харківській області. З 20.12.2016 на посаді начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області.

31.07.2017 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проведено службове розслідування відносно начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1

За результатами якого складений висновок від 30.08.2017 року, згідно якого розслідуванням було встановлено, що 26.07.2017 по вул. Віринській, м. Харкова екіпажем 0701 Управління патрульної поліції у м. Харків ДПП НП України був зупинений автомобіль «Saipa Tiba» н.з. НОМЕР_1. Керував автомобілем чоловік, який назвався ОСОБА_1. На вимогу працівників патрульної поліції ОСОБА_1 показав посвідчення працівника поліції Московського ВП ГУНП в Харківській області, однак не надав посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб.

Під час бесіди працівниками патрульної поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.

Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не мав водійського посвідчення, то відносно нього було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем 26.07.2017 підтверджується поясненнями працівників патрульної поліції: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відмова ОСОБА_1 від проходження тесту на пристрої «Драгер» та медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується відеозаписом з камер відеореєстраторів працівників поліції та залученими свідками.

Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що 26.07.2017 йому виповнилось 44 роки. Після закінчення робочого часу він зустрівся з товаришами, спиртні напої не вживав. В зв'язку з поганим самопочуттям він попросив одного із товаришів сісти за кермо його автомобілю та керувати за його вказівкою. Також ОСОБА_1 повідомив, що реєстраційного документу на транспортний засіб в цей день у нього не було.

Під час поїздки вони зупинились по вулиці Віринській, м. Харкова. Після їх зупинки до автомобілю підійшли працівники поліції. Оскільки, його товариш не мав технічного паспорту на автомобіль, то він прийняв рішення та вийшов з автомобілю, та пішов шукати технічний паспорт.

В поясненні ОСОБА_1 зазначив, що вийшов з автомобілю зі сторони місця водія. Також, ОСОБА_1 повідомив, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп' яніння, оскільки не був за кермом автомобіля та погано себе почував.

За медичною допомогою 26.07.2017 , ОСОБА_1 не звертався, викликати швидку медичну допомогу працівників патрульної поліції не звертався.

За наслідками розслідування наказом начальника ГУНП в Харківській області від 31.08.2017 р. №916 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору ЛМТЗ Московського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1.» позивача звільнено з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (зі змінами та доповненнями), п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-УШ).

Наказом ГУНП в Харківській області від 08.09.2017 року № 601о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в ході службового розслідування дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем службової дисципліни та на законних підставах прийняв рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням крайнього заходу у вигляді звільнення з ОВС.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22.02.2006 року № 3460-ІV та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України).

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п. 9 Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.04.2006 року № 3460-ІV.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Статуту, за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України втзначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

У відповідності до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

У відповідності до п.п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Судовим розглядом встановлено та зазначені обставини знайшли своє відображення в матеріалах службового розслідування, що 26.07.2017 по вул. Віринській, м. Харкова екіпажем 0701 Управління патрульної поліції у м. Харків ДПП НП України був зупинений автомобіль «Saipa Tiba» н.з. НОМЕР_1. Керував автомобілем чоловік, який назвався ОСОБА_1. На вимогу працівників патрульної поліції ОСОБА_1 показав посвідчення працівника поліції Московського ВП ГУНП в Харківській області, однак не надав посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб.

Під час бесіди працівниками патрульної поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.

Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не мав водійського посвідчення, то відносно нього було складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 17.10.2017 року по справі № 643/10115/17 залишеної без змін постановою апеляційного суду Харківської області позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 28.11.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Московського районного суду м. Харкова від 17.10.2017 у відношенні ОСОБА_1 без змін.

Частиною 6 ст. 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, посилання позивача на ті обставини, що це не він керував транспортним засобом та транспортний засіб не було зупинено працівниками поліції, а він знаходився на узбіччі є таким, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені обставини були предметом перевірки у справі № 643/10115/17 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області дотримано вимоги ст.14 Дисциплінарного статуту у процесі службового розслідування, за його наслідками складений обґрунтований висновок.

Отже, вина позивача у порушенні службової дисципліни, що виразилась у невиконанні ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (зі змінами та доповненнями), п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» є доведеною. При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.08.2017 року № 916 в частині притягнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ ГУНП в Харківській області від 08.09.2017 року № 601 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП в Харківській області від 18.09.2017 року № 632 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо позовної вимог про скасування наказу ГУНП в Харківській області від 18.09.2017 року № 632 о/с, в частині внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 08.09.2017 року № 601 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Московського ВП ГУНП в Харківській області зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки зазначеним вище наказом було змінено визначення вислугу років у пільговому обчисленні для нарахування пенсії позивачу, а позивачем не зазначено яким чином зазначені зміни порушили його права та інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 по справі № 820/4391/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 19.02.18.