Постанова № 72286588, 15.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 816/882/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2017, суддя М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 12.09.17 по справі № 816/882/17

за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 за травень 2017 року у розмірі 97868,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року задоволено позов. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на користь Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованість із відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за травень 2017 року у розмірі 97868,52 грн.

Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує на те, що положеннями ст.64 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058, на Положеннями про Пенсійний фонд України від 01.03.2011 року №121, не надає право територіальним органам Пенсійного фонду звертатись з таким позовом до суду. Звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, що вказані ним громадяни працювали на посадах, які передбачені Списком № 2 і мають право на отримання пільгових пенсій, а також , не надав жодних доказів в підтвердження того, що відповідні громадяни фактично отримували пільгові пенсії. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 року, прийняти нову , якою відмовити у задоволенні позову.

Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, посилаючись на обставини, викладені в наданому до суду відзиву на апеляційну скаргу, вважає що прийняте судом першої інстанції рішення законне, обґрунтоване, а тому просив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року залишити без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (ідентифікаційний код 05808735) зареєстроване як юридична особа.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених окремим громадянам за Списком № 1, що за травень 2017 року становить 97868,52грн.

Однак, ПрАТ "АвтоКрАЗ" у добровільному порядку не відшкодувало фактичні витрати за спірний період, тому , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог законодавства товариство відповідача не відшкодував Кременчуцькому об'єднаному ОУПУ Полтавської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатив існуючу заборгованість за травень 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788 (далі - ОСОБА_1 №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV набрав чинності з 1 січня 2004 року, відтак з 1 січня 2012 року підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Так, в абзаці п'ятому підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Тобто, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вказаній категорії громадян покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України.

Аналогічну правову позицію щодо застосування положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведено у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-68а12.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пункт 6.4 Інструкції передбачає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. При цьому, в силу наведених вище положень Інструкції, розрахунок таких витрат на рік надсилається страхувальнику одноразово, у строк до 20 січня поточного року. Нові розрахунки протягом року надсилаються лише стосовно та у разі виникнення нових випадків або ж зміни розміру сум до відшкодування.

В даному випадку, аналіз норм свідчить про те, що суб’єкти підприємницької діяльності не залежно від форм власності мають обов’язок, а не право відшкодовувати органам пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, передбачених пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать , що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з травня 2017 року за вих. № 12533/10.1-20 від 18.05.2017, за вих. № 12534/10.1-20 від 18.05.2017, за вих. № 12535/10.1-20 від 18.05.2017, за вих. № 12536/10.1-20 від 18.05.2017, за вих. № 301/06 від 10.05.2017 /а.с. 11 - 20 т. 1/, які отримано Приватним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ" 24.05.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про одержання.

Також Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року №12/6/06 від 13.01.2017 та №836/07 від 13.01.2017, в яких визначено суми фактичних витрат, які станом на травень 2017 року не змінились.

Беручи до уваги розрахунки, місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за травень 2017 року склав 97868,52 грн., в тому числі різниця за попередній період - 806,63 грн, про що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області повідомлено відповідачу листом від 18.05.2017 № 12543/10.1-09 .

Факт понесення витрат органом Пенсійного фонду підтверджено листом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.07.2017 № 16974/13-09/1.

У встановлений чинним законодавством строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.05.2017 по 31.05.2017, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 97868,52 грн, що підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Відповідачем доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду не надано.

Враховуючи те , що в порушення вищезазначених вимог законодавства відповідачем у визначений строк не сплачено зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані ним громадяни працювали на посадах, які передбачені Списком № 2, і мають право на отримання пільгових пенсій, а також не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідні громадяни фактично отримували пільгові пенсії, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами - відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які позивачем не оскаржені, копіями виплатних відомостей про понесені Пенсійним фондом України витрати на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 по колишнім працівникам ПрАТ "АвтоКраз" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 р.

Крім того, при вирішенні цієї справи, колегія суддів з урахуванням положень ч.4 ст.78 КАС України враховує також встановлені фактичні обставини справи стосовно Відповідача та працівників які працювали та отримують пільгові пенсії, судовим рішенням в адміністративній справі №816/1374/17 Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 року (спірний період липень 2017 року, а в даному випадку серпень 2017 року). Зазначені судові рішення є в загальному доступі та знаходять в Єдиному держаному реєстрі судових рішень.

Стосовно доводів апелянта щодо відсутності права територіальних органів Пенсійного фонду України звертатися з позовом до суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зі змінами) основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

В силу положень статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Отже враховуючи, що апелянтом не виконано обов'язок щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду та з метою реалізації покладених повноважень, визначених законом, управлінням цілком правомірно подано позов до суду про стягнення понесених витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Всі доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 по справі № 816/882/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3