Постанова № 72286464, 06.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4205/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 14.12.2017, , повний текст складено 19.12.17 по справі № 820/4205/17

за позовом ОСОБА_2

до Державної фіскальної служби України , Донецької митниці ДФС

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) визнати протиправними дії посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі "Еспорт"; 2) визнати протиправними дії посадових осіб Донецької митниці ДФС України про порушення відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ "СП Білий Колодязь" справи про порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що в результаті протиправних дій ДФС України було отримано інформацію, яка стала підставою для порушення Донецькою митницею ДФС України провадження про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 483 МК України. Дії по отриманню ДФС України інформації щодо підтвердження прибуття товару у пункт призначення за межами митної території України здійснені із перевищенням наданих повноважень, а тому є протиправними, відтак, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі, Державна фіскальна служба України та Донецька митниця ДФС України з поданим позовом не погодились.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що спірні дії були вчинені у межах компетенції, у спосіб, на підставі та за наявності приводу, визначених законом. Саме у результаті вчинення спірних управлінських дій і були одержані відомості про скоєння громадянином як посадовою особою платника податків адміністративного правопорушення у вигляді порушення митних правил. Відтак, законність спірних дій та легальність як джерел, так і процедури здобуття доказів вчинення громадянином як посадовою особою платника податків митного адміністративного правопорушення вже були перевірені районним судом у межах справи про адміністративне правопорушення. Повторна судова перевірка цих питань, на думку відповідачів, є неможливою. Так, Донецька митниця ДФС України наполягала, що розгляд питання про законність та обґрунтованість здійснення проваджень про порушення митних правил за ст.483 Митного кодексу України не відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Державна фіскальна служба України стверджувала, що діяла на підставі та у межах повноважень наданих чинним законодавством, а саме: ст.ст. 7, 318, 334, 544, 567 Митного кодексу України та на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво у митних справах.

Ухвалою суду від 14.12.2017р. закрито провадження в адміністративна справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Донецької митниці ДФС України про порушення відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ "СП Білий Колодязь" справи про порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Донецької митниці ДФС про визнання дій протиправними в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі "Еспорт" - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником позивача ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ОСОБА_2 з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. по справі №820/4205/17 не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд першої інстанції відмічає, що ДФС України не мала іншого варіанту правової поведінки, окрім направлення запиту з метою перевірки достовірності викладених фактів. Однак з даними висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони зроблені у зв'язку з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що відповідачами під час розгляду даної справи жодних доказів або обґрунтованих пояснень з приводу того, на підставі і у зв’язку з чим був здійснений митний контроль експортованих товарів ТОВ «СП Білий Колодязь» з обоє’язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України, не надано. Так само і не надано доказів і пояснень стосовно того, які норми МК України, законів або інших нормативно - правових актів з питань митної справи було порушено ОСОБА_2 як директором ТОВ «СП Білий Колодязь» під час експортування товарів за зовнішньоекономічним контрактом №3 від 12.10.2016 р. Вказують, що судом першої інстанції, у зв'язку з неповним з’ясуванням всіх обставин справи, було зроблено неправильний висновок про те, що ТОВ «СП Білий Колодязь» здійснював імпорт товарів межі митної території України, коли насправді було здійснено «Експорт» а не «Імпорт». Так, представником позивача як в адміністративному позові, так і в письмових поясненнях і в судовому засіданні неодноразово наголошувалось на тому, що дії посадових осіб ДФС України щодо проведення митного контролю товарів в режимі «Експорт», які були придбані у ТОВ «СП Білий Колодязь» є неправомірними та протиправними, які вчинені всупереч вимогам Конституції України (ст. 19) і вимогам МК України (ст.ст. 4, 82-84, 318, 321). У зв’язку з цим, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем норми закону, на підставі якої ДФС України мусила відмовити у проханні митниці у позові не навів, у ході розгляду справи на таку норму не послався, є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи. Також зазначають, що суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 як директором ТОВ «СП Білий Колодязь» на адресу Харківської митниці ДФС України було направлено звернення від 11.09.2017 р. про надання консультації з питань державної митної справи. Так, відповідно до даного звернення ОСОБА_2 просив надати консультацію чи будуть нести відповідальність, передбачену ст. 483 МК України, посадові особи ТОВ «СП Білий Колодязь» під час внесення відомостей до експортної декларації про отримувача вантажу, у разі подальшої зміни покупцем - нерезидентом України кінцевого отримувача вже в процесі транспортування за межами України без відома продавця (експортера). У відповідь було отримано листа Харківської митниці ДФС від 14.09.17 р. №5962/00-1/20-70-00, відповідно до якого було повідомлено, що при поміщенні товарів у митний режим експорту, митні органи не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України. У зв’язку з цим, листом Харківської митниці ДФС України від 14.09.17 р. №5962/00-1/20-70-00 також підтверджується те, що митні органи не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України. Зазначає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи також не було встановлено наявність підстав, які давали право відповідачам на вчинення дії щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ «СП Білий Колодязь» з обов’язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі «Експорт». Без з’ясування вказаних обставин неможливо було прийняти законне і обґрунтоване рішення по даній справі. На підставі наведеного просять прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ «СП Білий Колодязь» з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі «Експорт» - задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі

Представник Державної фіскальної служби України проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Донецької митниці ДФС в судове засідання не з’явився, був повідомлений заздалегідь та належним чином.

Від Донецької митниці ДФС до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, згідно з п. 2 частини 1 статті 315 КАС України підлягає зміні, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.01.2017р. відповідач, Донецька митниця ДФС листом №438/8/05-70-20-06 звернувся до відповідача, ДФС України з приводу необхідності направлення запиту до митних органів республіки Грузія та Королівства Великобританія.

Потреба у такому запиті ґрунтувалась на підозрі стосовно достовірності заявлених ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Білий колодязь» у ВМД відомостей про імпортований за межі митної території України товар, які можна перевірити лише шляхом отримання інформації від митних служб зарубіжних країн.

Суд відмічає, що листування між ДФС України та органами доходів і зборів, зокрема і митницями, з приводу перевірки інформації про додержання платниками податкової дисципліни або про додержання платниками митних правил не виходить поза межі ч.2 ст.19 Конституції України, не може бути визнано поширенням та розповсюдженням податкової чи митної інформації, на права та обов’язки платників податків не впливає.

З тексту вказаного листа вбачається, що «Управлінням протидії митним правопорушенням Донецької митниці ДФС, в рамках операції «Рубіж-2017», проводиться перевірка законності митного оформлення товару «цукор білий кристалічний з цукрових буряків», який вивозився за межі митної території України у січні 2017 року ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Білий колодязь» (62540, Україна, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31235456) згідно з 12 митними деклараціями у режимі експорту, у кількості 254.500 кг., на загальну суму 112.489 доларів США.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2016 № 3 покупцем товарів виступав резидент Великої Британії - фірма «ARGO (Europe) L.P.» (58а, Broughton Street, Edinburgh, Scotland, EHI 3SA, UK).

Згідно наданих до митного оформлення документів отримувачем товарів виступав резидент Республіки Грузія – фірма «Geo Imports Group LTD» (120102, м. Тбілісі, вул. Ріонхесі, буд. 42, Республіка Грузія).

Сумніви у достовірності даних ВМД були спричинені з’ясованими митницею обставинами діяльності резидента Великої Британії (засновником якої є фірма «Japan Intergroup S.A.» (Кіото, Японія), статутний фонд складає 2 фунти стерлінгів, при ціні товару 2 млн. доларів США), а також нетиповим та нелогічним маршрутом доставки товару до Республіки Грузія, а саме: вивезення товару через п/п «Просяне-Бугайовка» Луганської митниці ДФС з подальшим транзитом через територію Російської Федерації, всупереч - загальновідомому, загальноприйнятому, більш швидкому та дешевому маршруту паромним транспортом через м/п «Чорноморськ» Одеської митниці ДФС.

Ці обставини, на думку митниці, не виключали справжніх намірів здійснити поставку товару на частину території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно з інформацією, яка міститься у міжнародних автомобільних накладних (CMR), розвантаження товару здійснюється у с. Матвєєв-Курган (Російська Федерація).

Однак, станом на теперішній час міжнародний автомобільний пункт пропуску ОСОБА_3 розташований на тимчасово непідконтрольній українській владі ділянці державного кордону України.

Рух у зазначеному пункті пропуску припинено згідно з протокольним дорученням КМУ від 12.11.2014 № 94.

З огляду на викладене, митниця припускала, що ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Білий колодязь» можуть бути сформовані суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2017 року за рахунок здійснення експортних операцій шляхом експорту товару поза межі України, але з подальшим їх поверненням до України через непідконтрольні пункти пропуску без відповідного документального оформлення.

Окрім того, митниця посилалась на вже наявну інформацію стосовно діяльності резидента Республіки Грузія – фірми «Geo Imports Group LTD» по зносинам з іншими платниками податків – резидентами України.

Так, за раніше отриманою від митних органів Республіки Грузія відповіддю стосовно поставки товару «цукор білий кристалічний з цукрових буряків» на адресу «Geo Imports Group LTD» (Грузія) Донецькою митницею ДФС до УСБУ в Донецькій області було направлено Повідомлення про кримінальне правопорушення від 25.11.2016 № 2.

УСБУ в Донецькій області матеріали перевірки в порядку ст. 214 КПК України було скеровано до прокуратури Донецької області.

За результатами розгляду направлених матеріалів, прокуратурою Донецької області 01.12.2016 до ЄРДР за № 42016050000001264 внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 5 ст. 191 КК України та відкрито кримінальне провадження у відношенні посадових осіб ТОВ «Цукрова компанія «Селена».

Таким чином, зібрані митницею дані містили ознаки можливої фіктивності зовнішньоекономічної операції та ймовірного надання до митного оформлення підроблених чи неправдивих документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, що утворює склад протиправного діяння, ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.» (а.с. 11-13, т.1).

Колегія суддів погоджується з резолютивною частиною рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Донецької митниці ДФС про визнання дій протиправними в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі "Еспорт".

Проте колегія суддів не погоджується з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Виходячи з положень статті 5 КАС України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналогічні норми містились і в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції яка діяла до 15.12.2017р., яка діяла на момент звернення позивача до суду з позовною заявою.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. закрито провадження по справі, в частині порушення прав позивача, а саме в частині визнання протиправними дій посадових осіб Донецької митниці ДФС України про порушення відносно ОСОБА_2, як директора ТОВ "СП Білий Колодязь" справи про порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі "Еспорт", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи проведення митного контролю експортованих товарів проводилось відносно ТОВ "СП Білий Колодязь".

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що вимога позовної заяви щодо визнання протиправними дії посадових осіб Державної фіскальної служби України та Донецької митниці ДФС України щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" з обов'язковим підтвердженням прибуття вказаних товарів у пункт призначення за межами митної території України в митному режимі "Еспорт" безпосередньо стосується ТОВ "СП Білий Колодязь" тому і позивачем по даній справі може бути ТОВ "СП Білий Колодязь", а не фізична особа ОСОБА_2

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази порушення прав саме позивача, як фізичної особи.

Щодо посилань представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що за наслідками порушення справи про порушення митних правил на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення та його притягували до адміністративної відповідальності саме тому позивач вважає, що оскаржувані дії безпосередньо вплинуть саме на нього, колегія суддів зазначає наступне.

Дане посилання представника позивача суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач подав адміністративний позов як фізична особа, а оскаржувані дії щодо проведення митного контролю стосуються підприємства, директором якого є позивач, а не позивача, як фізичної особи.

Щодо посилань представника позивача на процедуру притягнення до адміністративної відповідальності , колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачений порядок захисту прав позивача у разі притягнення його до адміністративної відповідальності і саме в межах цих нормативних актів права позивача підлягають захисту.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, але суд першої інстанції помилково надав оцінку обставинам справи і помилково зробив висновки про відмову в задоволенні позову саме з цієї оцінки.

Враховуючи наведене доводи сторін по справі з приводу правомірності чи не правомірності дій відповідачів щодо проведення митного контролю експортованих товарів ТОВ "СП Білий Колодязь" не впливають на вирішення по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналогічні норми містились і в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції яка діяла до 15.12.2017р., зокрема ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/4205/17 змінити з підстав та мотивів відмови в задоволенні позову .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 12.02.2018.