Постанова № 72286084, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 510/1543/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дудник В.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Бітова А.І., Єщенка О.В.

розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання відмову протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1І.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області, правонаступником якого є Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі – Ізмаїльське ОУПФУ Одеської області). З урахуванням уточнення до адміністративного позову, просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області щодо відмови у зарахуванні для обчислення пенсії заробітної плати за періоди роботи на станції ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р.;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням заробітку за періоди роботи на стації ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р., від 01.05.1994 р. по 31.12.1997 р. (44 місяці) за курсом Національного банку України на дату її нарахування, від 01.01.1998 р. по 31.04.1999 р. (16 місяців)- згідно довідки Одеської залізниці, з 15 липня 2015 року (а. с. 26-28).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з жовтня 1980 року по січень 2006 року позивач працював на станції ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови. З 10.10.2015 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу 33 років 9 місяців 26 днів та заробітної плати за період роботи з 01.01.1987 р. по 31.12.1991 р. Проте, заробітна плата за періоди роботи з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р. для обчислення пенсії позивачу не врахована, у зв’язку з чим позивач звернувся за перерахунком пенсії з урахуванням періодів роботи з 01.05.1992 р. по 31.04.1999 р. Листами від 15.04.2016 р. № 526/02 та від 20.05.2016 р. № 06/І-01 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено з підстав, що за період з 01.01.1992 р. по 01.05.1999 р. «ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови» нараховувала збір до Пенсійного фонду України на заробітну плату найманих працівників, надавала звітність та сплачувала збір у повному обсязі однією сумою на загальний фонд оплати праці. Позивач зазначає, що відмова УПФУ у Ренійському районі Одеської області щодо зарахування заробітку за періоди роботи на стації ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р. для обчислення розміру пенсії є незаконною та неправомірною, оскільки стація ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови своєчасно нараховувала та сплачувала страхові внески до Пенсійного фонду України, що підтверджується довідкою УПФУ у Ренійському районі, архівною довідкою ДП «Залізниці Молдови», довідками про заробітну плату (в гривнях) архіву «Одеської залізниці», яка надані для обчислення пенсії.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Відмову УПФУ в Ренійському районі Одеської області щодо зарахування для обчислення пенсії заробітної плати за періоди роботи на стації ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р. визнано протиправною.

Зобов’язано УПФУ у Ренійському районі Одеської області провести позивачу перерахунок пенсії, з врахуванням заробітку за періоди роботи на станції стації ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 р. по 30.04.1999 р., взявши період з них з 01.05.1994 р. по 31.12.1997 р. (44 місяця), від 01.01.1998 р. по 30.04.1999 р. (16 місяців) - згідно довідки від 29.09.2014р. № 541 Одеської залізниці, з 13.05.2016 р..

Присуджено на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп. із державного бюджету України.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмова у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії позивачу за період роботи на стації ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови з 01.05.1994 року по 31.04.1999 року є неправомірною, оскільки наданими доказами встановлено що за вказаний період з заробітку ОСОБА_1 утримувались пенсійні внески, нараховувався збір до Пенсійного фонду України своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується довідкою останнього.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ізмаїльським ОУПФУ Одеської області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що врахувати заробітну плату для обчислення пенсії позивача за період роботи на ОСОБА_3 Молдавської залізниці з 01.01.1992 року по 31.12.1997 року, відповідно до наданої позивачем довідки з архіву Молдавської залізниці неможливо, оскільки діючим законодавством такий механізм не передбачено, а тому відсутні і правові підстави для відповідного перерахунку.

У зв’язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з’ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що з жовтня 1980 року по січень 2006 року позивач працював на ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови.

З 10.10.2015 р. ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Пенсія обчислена з урахуванням страхового стажу 33 років 09 місяців 26 днів і середньомісячної заробітної плати 5601,97 грн., визначеної за періоди роботи з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року. При цьому заробітна плата за період з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р. для обчислення пенсії позивачу не врахована.

Листами відповідача від 15.04.2016 р. № 526/02 та від 20.05.2016 р. № 06/І-01, при неодноразовому зверненні позивача до УПФУ у Ренійському районі для перерахунку пенсії з урахуванням періодів роботи з 01.05.1994 р. по 31.04.1999 р., ОСОБА_1 відмовлено у відповідному перерахунку, у зв’язку з тим, що за період з 01.01.1992 р. по 01.05.1999 р. стація ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови нараховувала збір до Пенсійного фонду України на заробітну плату найманих працівників, надавало звітність та сплачувало збір у повному обсязі однією сумою на загальний фонд оплати праці.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 41 цього Закону передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

В силу частини другої ст. 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

29 серпня 1995 року між Урядом України та Урядом ОСОБА_4 Молдова підписано Угоду про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, яка ратифікована Україною 29 жовтня 1996 року.

Відповідно до ст. ст. 5 Угоди, пенсійне забезпечення громадян України і громадян ОСОБА_4 Молдова та членів їх сімей здійснюється за законодавством тієї держави, на території якої вони постійно проживають.

Згідно ст. 8 названої Угоди під час призначення пенсії, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства України і законодавства ОСОБА_4 Молдова, в тому числі і до набрання чинності цією Угодою, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01.01.1992 року, проводиться за законодавством держави, яка призначає пенсію.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., призначення пенсій громадянам держав учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію,в тому числі на пенсію на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території цих держав, а також на території колишнього СРСР за період до набрання чинності цієї Угоди.

Відповідно до ст. 15 Угоди між Урядом України та Урядом ОСОБА_4 Молдова підписано Угоду про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, необхідні для пенсійного забезпечення документи, які видані у встановленому порядку на території України і на території ОСОБА_4 Молдова, в тому числі і до вступу в силу цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРС до 1 січня 1992 року. приймаються без легалізації.

Пенсії обчислюються виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У випадку, якщо в державах учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітної плати (доходу) визначається, виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Як встановлено матеріалами справи, з жовтня 1980 року по січень 2006 року ОСОБА_1 проживав і працював на території України, що підтверджується, серед іншого, трудовою книжкою позивача (а. с. 12-14), отримував заробітну плату, спочатку у рублях, карбованцях, з 1996 року у гривнях у відділені Ощадбанку м. Рені.

Матеріалами справи також встановлено, що згідно довідки УПФУ у Ренійському районі Одеської області від 29.05.2015 р. № 772/06 ОСОБА_3 залізниці Молдови за спірний період, тобто з 01.01.1992 р. по 01.05.1999 р., нараховувала збір до Пенсійного фонду України на заробітну плату найманих працівників, надавала звітність у встановлені строки та сплачувала збір своєчасно та у повному обсязі (а. с. 16).

На підтвердження зазначеної вище обставини позивачем також надано архівну довідку ДП «Залізниця Молдови» від 22.04.2016 р. № НАА-16/Н-3 про утримання пенсійних внесків з заробітку ОСОБА_1, архівну довідку про заробітну плату від 02.10.2014 р. № НАА-16/Н-13, видана на підставі особових рахунків за 1980-1997 рр., тобто на підставі первинних документів (а. с. 15 – зворот, 16 – зворот).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про заробітну плату позивача (в гривнях) від 29.09.2014 р. № 541 архіву «Одеської залізниці», яка надана за період від 01.01.1998 по 01.05.1999 рр. для обчислення пенсії, яка видана на підставі особових рахунків за 1998-1999 рр., тобто на підставі первинних документів (а. с. 15).

Отже, аналізуючи наведені вище вимоги законодавства, відмова відповідача у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії позивачу за період роботи на ОСОБА_3 Молдавської залізниці з 01.05.1994 року по 31.04.1999 року є неправомірною, оскільки матеріалами справи підтверджено, що за вказаний період з заробітку позивача утримувались пенсійні внески, нараховувався збір до Пенсійного фонду України своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується довідкою відповідача.

Та обставина, що ОСОБА_2 залізниці республіки Молдови нараховувала збір до Пенсійного фонду України на заробітну плату усіх найманих працівників разом та однією сумою на загальний фонд оплати праці, не спростовує висновків рішення суду першої інстанції, оскільки здійснені нарахування відбулись не з вини ОСОБА_1.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності законодавчо встановленого механізму про перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату нарахування пенсії позивачу, оскільки це не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, проголошеного статтею 46 Конституції України.

Крім того, вимогами ст. 23 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України.

Таким чином, з урахуванням вимог положень ст. 99 КАС України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зобов’язання управління ПФУ у Ренійському районі Одеської області, правонаступник кого є Ізмаїльське ОУПФУ Одеської області, провести перерахунок пенсії із врахуванням заробітку за періоди роботи на ОСОБА_3 залізниці ОСОБА_4 Молдови з 01.05.1994 р. по 30.04.1999 р., взявши період з них з 01.05.1994 р. по 31.12.1997 р. (44 місяця), від 01.01.1998 р. по 30.04.1999 р. (16 місяців) - згідно довідки від 29.09.2014р. № 541 Одеської залізниці, з 13.05.2016 р., тобто з дати звернення до управління ПФУ за перерахунком та зарахуванням для обчислення пенсії заробітної плати за періоди роботи на ОСОБА_3 залізниці ОСОБА_4 Молдови з 01.05.1994 р. по 30.04.1999 р..

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст.ст.134, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Ренійського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання відмову протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Суддя-доповідач: ОСОБА_5

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: О.В.Єщенко