Постанова № 72286027, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2590/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмово провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання внести додаткову інформацію до переліку вкладників та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017р. ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Уповноваженої особи ФГВФО у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, ФГВФО, в якому просила:

- визнати бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною, щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_3;

- зобов'язати уповноважену особу ФГВФО у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу, ОСОБА_3, а саме 189 714,16грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 18.04.2016р. між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір про надання та використання платіжної картки «Депозит Вклад» за №200506830. Відповідно до умов Договору банківського рахунку Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім’я поточний рахунок за №262003515547003 у гривні (з дебетовим порядком обслуговування) для зберігання грошей та проведення операцій за допомогою Картки відповідно до умов Договору та розпоряджень Клієнта.

Також, 27.04.2016р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір за №980-016-000229363, в якому ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» діяв як Повірений від імені ТОВ.

У травні 2016р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений Договір банківського вкладу(депозиту) «Перше знайомство» за №980-016-000251140 та відповідно до умов Договору, було внесено 190 229грн., що підтверджується квитанцією за №5361298 від 23.05.2016р..

На підставі рішення Правління Національного банку України за №14/БТ від 23.05.2016р. «Про віднесення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ФГВФО 23.05.2016р. прийнято рішення за №812 про запровадження з 23.05.2016р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України за №124-рш від 12.07.2016р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський»», виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення за №1213 від 12.07.2016р., згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно.

У липні 2016р. ФГВФО розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, але ОСОБА_3 не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.

У зв’язку із вказаним, 20.07.2016р. ОСОБА_3 звернулась з листом до ФГВФО із вимогою включити її до переліку вкладників які мають право на відшкодування за вкладами.

Однак, 25.01.2017р. листом ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлено ОСОБА_3 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» за №980-016-000251140 від 23.05.2016р..

Вважаючи дії уповноваженої особи ФГВФО протиправними та незаконними позивачка звернулась в суд із відповідним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО у ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною, щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_3

Зобов'язано уповноважену особу ФГВФО у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати позивачу, ОСОБА_3, а саме 189 714,16грн..

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, проте в судове засідання не з’явилися, поважних причин для відкладення справи не навели.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії ФГВФО щодо не включення інформації про позивачку до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду суперечать вимогам Закону та Положення, а також порушують право позивачки на отримання гарантованої суми вкладу.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.04.2016р. між ОСОБА_3 та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» був укладений договір про надання та використання платіжної картки «Депозит Вклад» за №200506830.

Відповідно до умов Договору банківського рахунку Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім’я поточний рахунок за №262003515547003 в гривні (з дебетовим порядком обслуговування) для зберігання грошей та проведення операцій за допомогою Картки відповідно до умов Договору та розпоряджень Клієнта.

Також, 27.04.2016р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір за №980-016-000229363, в якому ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» діяв як Повірений від імені ТОВ.

У травні 2016р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» за №980-016-000251140 (а.с.12-13).

У відповідності до умов Договору, було внесено 190 229грн., що підтверджується квитанцією за №5361298 від 23.05.2016р. (а.с.14).

В подальшому, 23.05.2016р. на підставі рішення Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» за №14/БТ, виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення за №812 про запровадження з 23.05.2016р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».

На підставі рішення Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» за №124-рш від 12.07.2016р., виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення за №1213, у відповідності до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

У липні 2016р. Фондом розпочато виплати гарантованих сум вкладникам, однак ОСОБА_3 не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.

У зв’язку із вищевказаним, 20.07.2016р., ОСОБА_3 звернулась із листом-вимогою до Фонду включити її до переліку вкладників які мають право на відшкодування за вкладами (а.с.15-16).

Однак, листом ФГВФО від 25.01.2017р. ОСОБА_3 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» за №980-016-000251140 від 23.05.2016 року (а.с.17).

Підставою для визнання нікчемності вказаного договору банківського вкладу (депозиту) були висновки Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними від 1.06.2016р., оскільки дострокове повернення коштів здійснено Товариством з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст.526, 651 ЦК України (а.с.107-109).

Перевіряючи правомірність дій ФГВФО, які позивачка просить визнати протиправними, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 20.05.2016р. за платіжним документом за №5050709 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку за №29249001000015, відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок ОСОБА_3 за №26203515547003, відкритий в цьому ж банку, здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 190 229,73грн., з призначенням платежу «Повернення коштів» (а.с.19).

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», 20.05.2016р. зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», відповідними платіжними дорученнями ініційовано переказ грошових коштів на повернення позик, на підставі Договору укладеного між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_3

У відповідності до ч.1 ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За правилами ч.ч.1,2 ст.26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000грн.. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч.2,4 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, апеляційний суд звертає увагу на те, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Водночас, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи час апеляційного розгляду, що відповідні транзакції вчинені 20.05.2016р., саме на виконання умов договору за №980-016-000229363 від 27.04.2016р., яки був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр».

При цьому, апеляційний суд зазначає, що виконуючи розрахункові документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь ОСОБА_3, ПАТ «Банк Михайлівський» не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку перед клієнтом, а в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий Центр», а саме забезпечує рух коштів від ініціатора до отримувача переказу.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України за №22 від 21.01.2004р., згідно з п.1.4 гл.1 якої, розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

За умовами Договору за №980-016-000229363 від 27.04.2016р., укладеного між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_3, передбачено можливість дострокового повернення коштів. При проведенні розрахункових операцій ПАТ «Банк Михайлівський» зазначених фактів встановлено не було, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними, та відповідали діючому законодавству України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що в уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» були відсутні законодавчо передбачені підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого розрахункового рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_3

Крім того, апеляційний суд зазначає, що у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016р. за №1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено п.15,а саме такого змісту: « 15. До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Зазначеною нормою ФГВФО вказано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної ч.1 ст.26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників».

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що зазначеним законом прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором – до вкладу.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що позивач є вкладником в розумінні п.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 набула право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на включення його до списку (переліку) вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладом.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

ОСОБА_1