Постанова № 72285961, 08.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1596/17

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В.

за участю секретаря : Осавуляк О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Управління) звернулося до суду з адміністративним позовом та просило:

- зобов'язати відповідача відновити проведення видаткових операцій по рахунках Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування (далі - КПКВК) окрім рахунку за КПКВК 4716370.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні у відповідача знаходяться наказ господарського суду Миколаївської області про стягнення з позивача заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") грошових коштів у сумі 27365303,33 гривень, яка виникла в результаті реалізації Програми економічного та соціального розвитку "Миколаївщина-2014". Неможливість виконання судових рішень відбувається не з вини позивача, а через відсутність бюджетного фінансування, яке можливо передбачити та отримати шляхом прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України. При надходженні до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області наказів господарського суду на виконання, відповідач припинив проведення видаткових операцій по всім рахункам позивача за всіма КПКВК та Кодами економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ), що суттєво порушує права працівників УКБ на отримання заробітної плати.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 16 серпня 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з урахуванням вимог статті 55 Бюджетного кодексу України та п. 25 Порядку, встановив, що відповідач повинен здійснювати безспірне списання коштів лише з відповідної бюджетної програми КПКВК 4716370.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що твердження позивача щодо зупинення відповідачем проведення платіжних операцій по захищеним видаткам не відповідає дійсності, а відтак, Головним управлінням Державного казначейства України у Миколаївській області не порушено прав та інтересів Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації.

До того ж, посилання позивача в адміністративному позові на неспроможність сплачувати заробітну плату працівникам є безпідставним, оскільки законодавство не передбачає зупинення видаткових операцій за захищеними статями. Звернення до суду позивача з відповідним позовом є способом невиконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29 липня 2017 року.

До Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло заперечення позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів", із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 р. № 1881-р, погоджено пропозицію Міністерства палива та енергетики України та Компанії щодо фінансування останньою робіт з добудови підвідних газопроводів та визначено, що для забезпечення добудови газопроводів Компанія укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Компанії, а замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлі товарів і послуг, пов'язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством. При цьому зазначеним розпорядженням Урядом не було погоджено механізму повернення замовниками будівництва коштів Компанії, профінансованих останньою на добудову об'єктів.

Рішенням Миколаївської облради від 25.03.2011 р. затверджено Програму економічного та соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки "Миколаївщина-2014".

У подальшому, розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 04.04.2012 р. № 95-р затверджено перелік об'єктів газопостачання населених пунктів області, у спорудженні яких передбачається фінансова участь Компанії та які були включені до переліку пріоритетних інвестиційних проектів Програми економічного та соціального розвитку "Миколаївщина-2014", в тому числі і об'єкт, повернення коштів фінансування будівництва котрого є предметом спору в даній справі.

Цим же розпорядженням замовником будівництва таких об'єктів визначено Управління та зобов'язано останнє укласти з ПАТ "НАК Нафтогаз України" договори на фінансування будівництва підвідних газопроводів до населених пунктів.

На виконання вищевказаних розпоряджень Уряду та Миколаївської облдержадміністрації сторонами у справі укладено договір від 16.01.2012 р. № 2.

Об'єкт побудовано та введено в експлуатацію, про що складено відповідну декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 12.09.2012 р. за № МК14312162860. Про це ж свідчить й інформаційна довідка щодо стану будівництва об'єкта станом на 01.10.2016 р.

29.06.17р. постановою Одеського апеляційного господарського суду було задоволено позов ПАТ "НАК Нафтогаз" про стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України основний борг у сумі 13179304 гривень, 3% річних у сумі 1153729,24 гривень, інфляційні втрати у сумі 13032270 гривень та 434070 гривень судового збору.

04.08.17р. відповідач надіслав на адресу позивача запит для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, кодів економічної класифікації кодів бюджету та рахунків, за якими проводиться безспірне списання коштів.

Також повідомлено, що на період встановлення зазначених даних не проводяться платежі за платіжними дорученнями позивача за всіма КЕКВ, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Колегія суддів, розглядаючи зазначену справу за апеляційною скаргою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Необхідно наголосити, що обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» зазначений Суд наголосив: «... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України»),

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом строк.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 на органи Казначейства покладено, зокрема, обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розгляд письмових звернень (вимог) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

У силу положень пунктів 24 та 25 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно пункту 31 Порядку № 845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник зобов'язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

В свою чергу, відповідно до підпункту 1 пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 47 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством, у тому числі, на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

У силу пункту 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувану здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції, органи казначейства мають зупиняти операції по незахищеним рахункам, однак Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації взагалі не має захищених рахунків. Зазначене, на думку представника Казначейства, унеможливлює примусове виконання судового рішення.

Апеляційний суд зазначає, що безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності, територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Вимога щодо необхідності вжиття відповідних заходів для встановлення асигнувань отримана Управлінням капітального будівництва 07.08.2017 року, що підтверджено представником позивача у запереченнях на апеляційну скаргу та під час судового засідання.

Зазначеною вимогою також повідомлено позивача про відкладання безспірного списання коштів за наказами та проведення платежів лише за захищеними видатками. На зазначену вимогу позивач листом від 08.08.2017 р. надав інформацію щодо вжитих заходів та дій на отримання відповідних асигнувань.

При цьому, згідно з матеріалами справи, вказаний адміністративний позов направлений до Миколаївського окружного адміністративного суду 04.08.2017р., тобто до надіслання вказаної вимоги.

Отже , на момент звернення до суду із зазначеним позовом, враховуючи фінансування та утримання УКБ Миколаївської обласної державної адміністрації за рахунок загального і спеціального фондів, відповідачем не було з'ясовано наявність у боржника усіх відкритих КПКВК або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та наявність коштів на них.

Так, Управління капітального будівництва, відповідно до вказаного Порядку, було зобов'язане на вимогу відповідача повідомити територіальний орган казначейства щодо усіх відкритих КПКВК або рахунків, з яких має бути проведено безспірне списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень. Своїм листом від 04.08.2017 року (а.с.17) позивач, на виконання свого обов'язку, повідомив орган казначейства про рахунок 35424333018010, відкритий по спеціальному фонду місцевого бюджету за КПКВК 4716370, КЕКВ 3122 та одночасно звернувся за судовим захистом із позовною вимогою про відновлення проведення видаткових операцій по усіх рахунках, крім зазначеного.

Апеляційний суд зазначає, що територіальним органом казначейства до моменту подання адміністративного позову не вчинено дій, які передбачені Порядком, а саме: не визначено наявні КПКВК та наявність коштів за ними; не встановлено чи передбачено видатки за всіма КПКВК, крім захищених; у разі відсутності відкритих асигнувань (коштів на рахунках) не надіслано боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення; не отримано протягом одного місяця після надходження вимоги письмового повідомлення від боржника про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення, що свідчить про відсутність порушення прав та законних інтересів з боку відповідача на момент звернення із позовом.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Оскільки в даному випадку порушено права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", визнання позову Головним управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області не може бути безумовною підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, судом першої інстанції при вирішенні справи не враховано, що безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду має відбуватись в порядку, визначеному законодавством, та задовольнив позов за відсутності дії чи бездіяльності відповідача, які б порушила права та інтереси позивача.

Колегія суддів не погоджується з посиланням позивача на відсутність бюджетних коштів на погашення боргу як на підставу задоволення позову, та зазначає що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 317, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 13 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.В.Бойко