Постанова № 72285958, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 509/2920/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кочко В.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області, ухвалену об 11 год. 28 хв. 23 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної ради Одеської області, треті особи - депутат Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4, ОСОБА_3 районна державна адміністрація, про визнання противоправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 районної ради Одеської області, треті особи - депутат Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4, ОСОБА_3 районна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень ОСОБА_3 районної ради №242-VII від 21 липня 2017 року, №245-VII від 21 липня 2017 року, №248-VII від 21 липня 2017 року.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2017 року на останній сесії Овідіопольскої районної ради було прийнято низку рішень, у тому числі, щодо розпоряджень бюджетними коштами, а саме за №242-VII, №245-VII, №248-VII.

На відповідний запит позивача ОСОБА_3 районною радою Одеської області було надано відповідь, якою зазначено, що проекти спірних рішень були опубліковані в розділі «Проекти рішень», водночас, оскільки рішення були прийняті радою, то відповідні проекти на момент звернення вже видалені.

Відсутність на офіційному сайті Овідіопольскої районної ради проектів рішень, які були прийняті на сесії 21 липня 2017 року, тобто їх не оприлюднення у встановленому порядку, і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Вирішуючи справу та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 Закон України "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон) розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Положеннями ст.12 Закону передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, на ряду з іншими, є розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Згідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

З аналізу наведених положень можна дійти висновку, що розпорядниками інформації, в контексті спірних правовідносин та стосовно саме спірних проектів рішень, є суб'єкт владних повноважень, який безпосередньо розробляв вказані проекти, тобто, в даному випадку районна державна адміністрація, а не відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Стосовно посилань позивача на не розгляд на засіданні постійних комісій районної ради проектів рішень слід зазначити таке.

Положеннями ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що постійні комісії ради реалізовують свою діяльність в зв’язку з наявним дорученням відповідної ради або за власною ініціативою. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не було надано суду в порядку ч.1 ст.77 КАС України жодних доказів існування, надання доручення від відповідної ради до постійної комісії для проведення відповідної роботи комісією, рівно як і не надано жодних відомостей про вчинення постійною комісією дій, що свідчили б про наявність ініціативи відповідної комісії щодо попереднього розгляду проектів спірних рішень, які фактично розроблялися не радою, а районною державною адміністрацією.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень ОСОБА_3 районної ради №242-VII від 21 липня 2017 року, №245-VII від 21 липня 2017 року, №248-VII від 21 липня 2017 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством, були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_1