Постанова № 72285915, 08.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/497/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 03 жовтня 2017 року у складі суду: судді Гордієнко Т.О. в місті Миколаєві про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Управління МВС України в Миколаївській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління МВС України в Миколаївській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про зобов'язання відповідача зарахувати до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, час перебування ОСОБА_2 на посаді голови Трихатської селищної ради за період з 26.06.1994 року по 16.12.2000 року, а саме - 6 років 5 місяців 20 днів.

Відповідач надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року заявлений позов залишений без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання та залишаючи без розгляду заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент заявлення даного позову та прийняття оскаржуваної ухвали, далі - КАС України) з наступних підстав.

Так, колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

В силу положень ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції на момент заявлення даного позову та прийняття оскаржуваної ухвали), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Тобто, законодавець поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальні та спеціальні.

Загальні строки встановлені ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент заявлення даного позову та прийняття оскаржуваної ухвали), а спеціальні іншими статтями зазначеного Кодексу та іншими Законами, які зазвичай коротші від загального строку, що обумовлено специфікою відповідних відносин.

Загальний строк для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права та інтереси порушені звернулась з позовом до суду.

Позивач 30.11.2016 року звернувся до УМВС України в Миколаївській області з заявою про причину не зарахування періоду роботи в Трихатській сільраді до пільгового трудового стажу в органах внутрішніх справ.

23.12.2016 року відповідачем направлено позивачу відповідь на його заяву.

Разом з тим, відповідач надав суду докази звернення позивача з аналогічною заявою до Управління ПФУ в Миколаївській області 11.04.2012 року, на яку надано відповідь 11.05.2012 року за вих. № 8/14/1-Н-06 про те, що йому робота у Трихатській сільраді із залишенням в кадрах МВС зарахована у календарному обчисленні.

З розрахунком вислуги років на пенсію, де зараховано стаж у Трихатській сільраді по календарній вислузі в ОВС позивач був ознайомлений в момент звільнення на пенсію - 01.06.2005 року, що підтверджується його підписом із зазначенням його незгоди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач про порушення його прав знав ще 01.06.2005 року, до суду звернувся 11.03.2017 року, що підтверджуються конвертом, в якому надіслана позовна заява до суду.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно з імперативною нормою ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції на момент заявлення даного позову та прийняття оскаржуваної ухвали), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України (в редакції на момент заявлення даного позову та прийняття оскаржуваної ухвали) може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Управління МВС України в Миколаївській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець