Постанова № 72285907, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/278/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 02.10.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.02.2017р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину; визнання протиправною бездіяльність щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200000грн., за угодою про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (договір банківського вкладу) від 16.01.2015р.; зобов’язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно неї та включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200000грн., за угодою про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (договір банківського вкладу) від 16.01.2015р. /а.с.29-30/

Позивач посилається на те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» дійшла до безпідставного висновку щодо нікчемності укладеного з нею договору вкладу, чим порушено її права на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.10.2017р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200000грн., за угодою про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (договір банківського вкладу) від 16.01.2015 року; зобов'язано ОСОБА_2 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах граничної суми відшкодування до 200000грн., за угодою про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (договір банківського вкладу) від 16.01.2015 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2015 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №079032 (договір банківського вкладу). Відповідно до пунктів 2.1.-2.5 угоди №079032: банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26305500143210; вид вкладу «класичний» в національній валюті; початкова сума вкладу складає 179900грн.; валюта вкладу - гривня; строк розміщення вкладу - до 16.02.2015 року.

16.01.2015р. ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти у сумі 179900 грн. з власного банківського рахунку №26208500143210 на свій банківській рахунок №26305500143210, що підтверджується меморіальним ордером №412516 від 16.01.2015 року. /а.с.8/

Крім того, згідно квитанції №766675 від 26.01.2015р. позивачем відповідно до умов угоди №079032 на вкладний рахунок №26305500143210 внесено грошові кошти у сумі 20000грн. /а.с.9/

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 року №105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015 року прийнято рішення №30 про запровадження з 14.02.2015р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13.05.2015 року.

Постановою Правління Національного банку України №310 від 12.05.2015 року відкликано банківську ліцензію ПАТ «Златобанк» рішенням №99 від 13 травня 2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації. У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 травня 2015 року № 100, Фондом з 20 травня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ «Златобанк».

В газеті «Голос України» №86 (6090) від 19 травня 2015 року опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Рішенням №391 від 24.03.2016р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжила строки процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки по 13.05.2018р.

ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» від 29.05.2015 року №756 ОСОБА_1 повідомлено про невключення її до реєстру вкладників з причини того, що уповноваженою особою Фонду проводиться перевірка за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів, тому прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів на рахунках з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів. У разі встановлення законності операцій, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення позивача до відповідного реєстру на суму залишків на рахунку. /а.с.11/

08.04.2015р. відповідачем прийнятий наказ №164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», а 09.04.2015р. прийнято наказ №165/1 «Про внесення змін до наказу №164/1 від 08.04.2015р. шляхом викладення його у новій редакції» та наказу №17/01.17-02 від 17.01.2017р., яким визнано нікчемними транзакції та правочини (договори згідно переліку до цього наказу), серед яких і операції за рахунком ОСОБА_1

30.09.2015 року позивач звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ «Златобанк», на загальну суму 199900грн., на підставі угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір банківського вкладу) №079032 від 16.01.2015 року. /а.с.12/

Листом уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» від 30.01.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність правочину, оскільки в результаті перевірки виявлено, що 03.12.2014 року з рахунку, відкритого юридичній особі ПП «Восток Агро», на рахунок позивача надійшла сума 199900грн., такі дії мають ознаки нікчемності за п. 9 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». /а.с.31/

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду в межах граничної суми відшкодування позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Гарантії відшкодування вкладникам коштів, які знаходяться на рахунках в банках та по депозитам, строк яких закінчився, встановлені статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) та гарантовані п.п.1 п.6 статті 36 Закону, а також підтверджуються повноваженнями ОСОБА_2 особи Фонду, встановленими Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), яким встановлено повноваження уповноваженої особи стосовно відшкодування гарантованих коштів вкладникам.

Відповідно до п.1 статті 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із п.4. Закону, Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст.36 Закону (п.5 статті 26 Закону).

Згідно п.1 Розділу І (Загальні положення), порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням.

Згідно п.3 Розділу І (Загальні положення) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно п.5 Розділу І (Загальні положення) гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених частиною четвертою ст. 26 Закону.

Розділ II (Діяльність із забезпечення виконання зобов'язань банку з виплати коштів в період здійснення тимчасової адміністрації) Положення встановлює порядок дій Банку (в особі ОСОБА_2 особи) стосовно виплат коштів, які знаходяться на рахунках в банках та по депозитам, строк яких закінчився.

У відповідності до абз.10 частини шостої статті 36 Закону, з метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених п.1 ч. 6 цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.

Згідно п.8 Розділу II (Діяльність із забезпечення виконання зобов'язань банку з виплати коштів в період здійснення тимчасової адміністрації) Положення, у разі необхідності отримання цільової позики уповноважена особа Фонду подає Фонду разом із обґрунтуванням заявку на отримання цільової позики для здійснення виплат вкладникам згідно з додатком 1 до Положення.

До заявки, зокрема, додаються: розрахунок загальної суми цільової позики для здійснення виплат вкладникам згідно з додатком 2 до Положення; список вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду, згідно з додатком 3 до цього Положення (далі - Список); перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-7 частини четвертої статті 26 Закону; проект договору цільової позики.

Статтею 36 Закону (Наслідки запровадження тимчасової адміністрації), зокрема, п.1 частини п'ятої цієї статті встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється «задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку», при цьому п.1 ч. 6 цієї ж статті зазначається, що «обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті».

Операції банку по виплаті коштів за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників в період дії тимчасової адміністрації не можуть «блокуватися», зупинятися або не здійснюватися банком через визначеного Фондом банка - партнера.

Право вкладника на виплату коштів за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників є беззаперечним та гарантованим державою (статті 26 Закону).

Обмеження щодо виплат встановлюються згідно п. 4 статті 26 Закону.

Виплата коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку здійснюється Банком в період дії тимчасової адміністрації і не може бути зупинено банком (п.1 частини шостої статті 36 Закону).

До повноважень уповноваженої особи в період дії тимчасової адміністрації відноситься:

- формування списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду (додаток 3 до Положення). При цьому, згідно п.п. 8 п. 4 Розділу II Положення банком (в особі призначеної уповноваженої особи) окремо складаються: перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону; перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; перелік осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що ще не виконане.

- після надання цільової позики банк розпочинає виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Згідно із частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Судом встановлено, що 23.05.2014р. між ПП «Восток-Агро» та ОСОБА_1 був укладений договір зворотної фінансової допомоги, на виконання якого ОСОБА_1 внесла в касу ПП «Восток-Агро» готівкові кошти у сумі 199900грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 23.05.2014р. №15, які підприємство повинно було їй повернути в строк до 23.01.2015р. На підтвердження отримання зворотної фінансової допомоги, ПП «Восток-Агро» платіжним дорученням від 23.05.2014 року зарахувало отриманні від позивача кошти на банківський рахунок. /а.с.140-143/

03.12.2014року з поточного рахунку ПП «Восток-Агро» №26000300005336, відкритого в AT «Златобанк» на поточний рахунок №26208500143210, відкритий на ім’я ОСОБА_1 в AT «Златобанк» повернуті грошові кошти в сумі 199900грн. з призначенням платежу «зворотно - фінансова допомога без ПДВ», які позивач у 2015 році внесла на депозитний рахунок цього ж банку. /а.с.56-60/

Тобто, джерелом походження коштів у позивача в сумі 199900грн. є реальне повернення раніше наданої у 2014 році поворотної фінансової допомоги на підставі договору позики.

При цьому, відповідачем не доведено, що укладення такого договору містить ознаки правочину, якій має ознаки нікчемності або є за своєю суттю фіктивним, що в свою чергу впливає на правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст.69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок, чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Таким чином, уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що невключення позивача до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду, є протиправною бездіяльністю уповноваженої особи, оскільки кошти позивача, що знаходяться на рахунку в банку, не підпадають під обмеження, встановлені п. 4 статті 26 Закону, а інших обмежень стосовно виплати коштів Законом не встановлено.

Разом з тим, суд першої інстанції при вирішенні справи припустився помилки при стягненні з ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 320грн.

Так, відповідно до ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування – повноваження розпорядника бюджетних коштів, надані відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Статтею 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011р. №1691, тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримує бюджетні асигнування, та судові витрати не можуть бути присуджені за рахунок бюджетних асигнувань Фонду.

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає зміні, оскільки суд першої по суті правильно вирішив справу, але помилково застосував норми процесуального права щодо розподілу судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року змінити, викласти п’ятий абзац резолютивної частини судового рішення в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять)грн.».

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: В.Л. Романішин