Постанова № 72285837, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2874/17

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Час та місце ухвалення судового рішення «---», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 18.09.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2017р. публічне акціонерне товариство «Юніон Стандарт Банк» (далі - ПАТ «Юніон Стандарт Банк») звернулося до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання нечинним рішення №64/60 від 28.03.2017р. про повернення неправомірно витрачених коштів Фонду в сумі 7179,37грн., застосування штрафу в розмірі 3589,69грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з положеннями ст.ст.46, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідач не мав законних підстав приймати оскаржуване рішення щодо неплатоспроможного банку, а повинен був протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку заявити Фонду гарантування вкладів про свої вимоги до банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позов задоволений частково; визнано протиправним рішення №64/60 від 28.03.2017р. в частині визначення позивачу грошового зобов'язання у розмірі 3589,69грн. (штраф за неправомірно витрачені кошти Фонду після 01.01.2015р. у розмірі 50%); в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог закону, внаслідок чого просить постанову суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2017р. відповідно до наказу від 16.12.2016р. №332-ос Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, направлення від 28.02.2017р. №105 та плану графіку проведення планових перевірок, проведена планова документальна перевірка ПАТ «Юніон Стандарт Банк».

За результатами перевірки складений акт про результати планової перевірки по коштах Фонду соціального страхування втрати працездатності №114 від 17.03.2017р., яким встановлено, що ПАТ «Юніон Стандарт Банк» неправомірно витрачені кошти Фонду (після 01.01.2015 року) у розмірі 7179,37 грн. /а.с.59-65/

Рішенням Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №64/60 від 28.03.2017р. до позивача застосовані фінансові санкції у розмірах: неправомірно витрачених коштів Фонду в сумі 7179,37грн. та штраф за неправомірно витрачені кошти Фонду в сумі 3589,69грн. /а.с.68-69/

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Одеською міською виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування (нині - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є протиправним лише в частині нарахування позивачу штрафу за неправомірно витрачені кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 3589,69грн., оскільки такий штраф нарахований під час здійснення процедури ліквідації банку, та Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 вищезазначеного Закону.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Пунктом 6 розділу VII Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

Таким чином, відповідач входить до системи органів Фонду соціального страхування України, провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі статей п. 5 ч. 1 ст. 10, п. 1 ч. 5, ч.ч.6-8 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за порушення п.1 ч.1 ст.19 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3, 14, 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266.

Згідно п.5 ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Згідно ч.6 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Частиною 8 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично не заперечував проти факту наявності встановлених в акті №114 від 17.03.2017р. порушень, а лише зазначив, що застосовані рішенням Одеської міської виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №64/60 від 28.03.2017р. фінансові санкції можуть бути повернуті виключно в рамках ліквідаційної процедури банку, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, в частині повернення позивачем неправомірно витрачених коштів Фонду у розмірі 7179,37грн. дії відповідача щодо винесення рішення №64/60 від 28.03.2017р. є правомірними.

Щодо застосування до позивача штрафу за неправомірно витрачені кошти Фонду у розмірі 3589,69грн. варто зазначити наступне.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №939 від 24.12.2015р. відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Юніон Стандарт Банк». /а.с.10/

Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

В газеті «Голос України» №249 (6253) від 30.12.2015 року офіційно опубліковані відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Юніон Стандарт Банк». /а.с.13/

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Таким чином, оскільки штраф нарахований під час здійснення процедури ліквідації банку, відповідач не мав законних підстав для винесення рішення про стягнення з позивача штрафу за неправомірно витрачені кошти Фонду у розмірі 3589,69грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: В.Л. Романішин