Постанова № 72285756, 09.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 521/17514/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гуревський В.К. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Малиновського районного суду м. Одеси, яка прийнята 10 листопада 2017 року в місті Одесі у складі суду: судді Гуревського В.К., по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а про неналежній перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_2; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати призначену позивачу пенсію із 01 січня 2016 року заміст 01 вересня 2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виходячи із розміру посадового окладу заступника військового прокурору Одеського гарнізону в сумі 3085 гривень, одночасно зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунки та виплати призначеної позивачу пенсії здійснювати без обмеження її розмірів; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом десяти з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а про неналежній перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_2. Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати призначену ОСОБА_2 пенсію із 01 січня 2016 року замість 01 вересня 2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виходячи із розміру посадового окладу заступника військового прокурору Одеського гарнізону в сумі 3085 гривень. Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунки та виплати призначеної пенсії здійснювати без обмеження її розмірів. Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом десяти з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку з 05 січня 1994 року і отримує пенсію як інвалід війни другої групи в розмірі 80% від грошового забезпечення на підставі ст. 18, п. «а» ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

09 лютого 2017 року Малиновським районним судом м. Одеси по справі № 521/20962/16-а адміністративний позов позивача до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо порушення та зміну строків, порядку та періоду перерахунку призначеної позивачу пенсії, встановлених Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262, постановами Кабінету Міністрів України № 763 від 30 вересня 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», № 505 зі змінами, що внесені постановою № 763, № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати призначену позивачу пенсію із 01 листопада 2015 року замість 01 січня 2016 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 763 від 30 вересня 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», постанови № 505 зі змінами, що внесені постановою № 763.

Зобов'язано Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати призначену позивачу пенсію із 01 січня 2016 року замість 01 вересня 2016 року згідно постанови Кабінету Міністрі України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної позивачу пенсії максимальним розміром у сумі 10740 гривень.

Після здійснення зазначених перерахунків зобов'язано Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області сплатити позивачу кошті, сума яких має бути обчислена як різниця між розміром перерахованої пенсії та сумою фактичних щомісячних виплат у розмірі 10740 гривень за період з 01 січня 2016 року по теперішній час.

13 червня 2017 року Одеським апеляційним адміністративним судом постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року залишено без змін.

13 червня 2017 року постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року набрала законної сили та 10 липня 2017 року позивач отримав виконавчі листи № 521/20962/16-а.

Наступного дня із заявами про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання постанови суду позивач звернувся до відповідного органу Державної виконавчої служби.

13 липня 2017 року виконавчі провадження були відкрити і відповідні постанови надіслані на адресу відповідача.

Позивач зазначає, що 27 липня 2017 року у приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області його працівниками останній був повідомлений лише про часткове виконання судового рішення.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не виконується рішення суду в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а та повторного зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії, при цьому, визначивши конкретний розмір посадового окладу з розрахунку, якого підлягає здійсненню перерахунок його пенсії.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача після прийняття відповідних судових рішень та їх виконання є такими, що порушують права позивача, у зв'язку із чим, вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а є обґрунтованими, а відповідач підлягає зобов'язанню здійснити перерахунок пенсії позивачу.

Вирішуючи спірне питання в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначає сам позивач та підтверджується матеріалами справи, останній вже звертався до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а, яка набрала законної сили, заявлений позивачем позов задоволено.

Таким чином, вбачається, що спір щодо перерахунку позивачу пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та щодо періоду такого перерахунку і складових вирішено в іншій справі № 521/20962/16-а.

В свою чергу, підставою для звернення до суду з даним позовом є неналежне виконання, на думку позивача, постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року по справі № 521/20962/16-а.

Водночас, відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного та в редакції на момент заявлення позивачем позову та його розгляду судом першої інстанції) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 257 КАС України, у вказаній редакції, встановлюється порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Так, вказаною статтею передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання регулюється статтею 258 КАС України (чинного та в редакції на момент заявлення позивачем позову та його розгляду судом першої інстанції) та передбачає можливість отримання виконавчого листа та його пред'явлення для виконання до відповідного органу виконавчої служби.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України (чинного та в редакції на момент заявлення позивачем позову та його розгляду судом першої інстанції) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Аналогічні вимоги містить ст. 383 КАС України, в редакції на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Так, згідно вимог наведеної статті особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що діюче законодавство надає можливість позивачу виконати рішення суду в рамках провадження, в результаті якого і було прийнято вказане рішення, яке, в свою чергу, набрало законної сили та не виконується боржником.

Тобто, у відповідності до наведених норм процесуального закону невиконання відповідачем рішення суду, ухваленого на користь позивача, є підставою для звернення останнього до суду з відповідними заявами в порядку, встановленому наведеними положеннями КАС України у справі № 521/20962/16-а, а не підставою для звернення до суду з новим позовом. Вказаними вимогами визначений чітко порядок подання таких заяв та рішення суду, які мають бути прийняті за результатами їх розгляду.

Зазначені обставини помилково не були враховані судом першої інстанції та їм не надано належної оцінки.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені вимоги законодавства, оскільки позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 244, 245, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року - задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець