Постанова № 72285745, 08.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5163/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача - Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання відповідача надати відповіді, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його звернення, що призвела до порушення його прав, визначених Законом України "Про звернення громадян" та зобов'язати відповідача надати відповіді на його звернення від 26.07.2017 року та 22.08.2017 року. Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 55 000 грн..

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що протиправна бездіяльність з боку суб'єкта владних повноважень, завдала йому моральних страждань, оскільки унеможливила функціонування його особистості на Конституційних засадах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - скасувати та винести нову про задоволення позову в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначав про те, що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка його доводам щодо не надання судом відповіді на його звернення, згідно положень Закону України «Про звернення громадян» та щодо підробки штампів на конвертах. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не надана належна правова оцінка його доводам щодо спричинення йому моральної шкоди.

У запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач посилається на недоведеність та безпідставність доводів ОСОБА_1, на думку відповідача, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року є правомірною, у зв'язку з чим, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, ОСОБА_1, 26 липня 2017 року на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси, на ім`я голови суду, була направлена заява щодо стану розгляду скарги позивача на бездіяльність начальника Ізмаїльського відділу ГУ НП в Одеській області від 18.05.2017 року, яка зареєстрована канцелярією Приморського районного суду м. Одеси 27.07.2017 року за №79010/17.

22 серпня 2017 року позивачем на електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси, на ім`я голови суду, була направлена заява, в якій позивач просить задовольнити його клопотання про відвід судді Бойчука А.Ю. Зазначена заява зареєстрована канцелярією Приморського районного суду м. Одеси 22.08.2017 року за вхід. №88989/17.

На думку позивача відповіді на його звернення були надані відповідачем з порушенням строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян", а тому він звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на звернення позивача була здійснена своєчасно, тобто в межах строку встановленого законом, що регулює дані правовідносини. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди є небгрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а тому також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, приписами ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

У відповідності до вимог частини 1 та 6 статті 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Згідно із ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів спраив, а саме копії журналу простої - вихідної кореспонденції Приморського районного суду м. Одеси та копії самої відповіді на звернення позивача, 31.07.2017 року позивачу була надана відповідь на його звернення від 26.07.2017 року та направлена позивачу 01.08.2017 року простою поштовою кореспонденцією. Зазначеною відповіддю позивача повідомлено про те, що згідно даних Автоматизованої системи документообігу суду - комп'ютерної програми "Д-3", 18.05.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси не надходила скарга ОСОБА_1 у порядку ст. 303 КПК України щодо оскарження бездіяльності начальника відділу Ізмаїльського відділу ГУ НП в Одеській області.

Крім того, з копії журналу простої - вихідної кореспонденції Приморського районного суду м. Одеси та самої копії відповіді на звернення позивача вбачається, що 21.09.2017 року позивачу надана відповідь на його звернення від 22.08.2017 року та направлена простою поштовою кореспонденцією.

Зазначеною відповіддю позивача повідомлено про те, що до повноважень голови суду не входить здійснення повторного перерозподілу справ чи передача справ від одного судді іншому, оскільки в суді діє автоматизований розподіл справ. Також повідомлено позивача, що 23.08.2017 року суддею Бойчуком А.Ю. взято самовідвід по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Родзілевича Д.А. про визнання дій протиправними, та роз'яснено порядок отримання документів в електронному вигляді.

Таким чином, Приморським районним судом м. Одеси в межах строків, передбачених ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" розглянуті звернення позивача та на них надані відповіді, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду звернень ОСОБА_1

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не надання відповідачем відповіді на його звернення, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Також неспроможними є доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції оцінки доводам позивача про підроблення судом штампів на конвертах, оскільки як вбачається з матеріалів справи, таких доводів позивачем в позовні й заяві викладено не було.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 2 ст. 23 ЦК України визначає у чому полягає моральна шкода. Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, судами також вірно взято до уваги положення Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4.

Отже, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди. Зокрема, не надано доказів, що підтверджують факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, чому позивач оцінив моральну шкоду на таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.

Згідно матеріалів справи, позивач не зазначив, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір моральної шкоди, також не вказав, якими доказами підтверджується його вимога щодо стягнення моральної шкоди, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.9 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині її відшкодування.

Згідно ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку колегії суддів відповідачем було доведено відсутність протиправності в його діях, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання відповідача надати відповіді, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Суддя - доповідач:

Судді: