Постанова № 72285734, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокум. Львів№ 876/5987/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_2,

час ухвалення рішення – 10:02:31 год.,

місце ухвалення рішення – м. Ланівці Тернопільської області,

дата складення повного тексту рішення – не вказано,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яким просив зобов’язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення, а саме з 28.07.2016 року.

Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що спірний стаж роботи з 15.12.1993 року до 31.12.1995 року підтверджується наказом від 09.12.1993 року № 76-К, яким ОСОБА_1 прийнято на роботу трактористом в Лановецьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини з 13.12.1993 року, а також наказом від 08.07.1996 року № 64-К по Лановецькому МГП по виробництву яловичини, яким трактористу ОСОБА_1 надано відпустку за 1995 рік з 01.07.1996 року по 31.07.1996 року. Також суд зазначив, що факт роботи позивача у Лановецькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, яке в подальшому було реформоване у приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь» у спірний період з 1993-2002 років підтверджують покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також працювали на Лановецькому МГП (копії трудових книжок наявні в матеріалах справи). Таким чином, на думку суду, наведеним підтверджується наявність стажу позивача на посаді тракториста в оспорювані періоди, а тому ці періоди роботи повинні враховуватись при обчисленні спеціального стажу необхідного для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що загальний стаж позивача становить 32 роки 1 день, а спеціальний стаж на посаді тракториста-машиніста 18 років 5 місяців 28 днів. Позивачем не підтверджено певні періоди його роботи в Лановецькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, а саме з 15.12.1993 року до 31.12.1995 року та за 1997-2002 роки, що не дає права на призначення пенсії по віку, як трактористу-машиністу. Також апелянт зазначає, що відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників: виписки із наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати, посвідченні характеристики, письмові трудові договори, інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, пільговий стаж роботи показами свідків підтверджуватись не може, а отже і факт роботи позивача на посаді тракториста за спірний період не було доведено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 28.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лановецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії за віком згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак згідно з протоколом від 01.08.2016 року № 3 засідання комісії Лановецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області йому було відмовлено в призначенні такої пенсії. Дане рішення мотивоване тим, що позивачем не підтверджено певні періоди роботи в Лановецькому міжгосподарському підприємстві (з 28.04.2000 року ПСП «Промінь»), а саме з 15.12.1993 року до 31.12.1995 року та з 1997 року по 2002 рік. При цьому, комісія визнала загальний стаж позивача в розмірі 32 роки 1 день та спеціальний стаж з врахуванням служби в армії 18 років 5 місяців 28 днів. Крім того, відповідач посилався на рішення від 08.05.2014 року № 1 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яким позивачу зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії також лише зазначений період.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у призначенні позивачу спірної пенсії з таких підстав.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, – чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років.

Як встановив суд, ОСОБА_1 працював: з 25.07.1979 року до 01.11.1982 року на посаді тракториста Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини; з 04.11.1982 року до 01.01.1986 року на посаді тракториста Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву свинини; з 01.01.1986 року у зв’язку із реорганізацією Лановецького міжгосподарського підприємства по відгодівлі свиней до Колгоспу імені Матросова прийнятий в члени колгоспу і на роботу на посаду тракториста; з 15.12.1993 року звільнений з роботи за власним бажанням; 15.12.1993 року прийнятий на посаду тракториста Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини; 28.04.2000 року Лановецьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини реформоване у Приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь»; 11.01.2002 року звільнений з роботи за згодою сторін; з 13.05.2003 року до 05.05.2004 року працював на посаді тракториста ТзОВ «Асфальтбуд»; з 06.05.2004 року до 16.07.2007 року на посаді тракториста ВАТ «ТКШБМ»; з 17.07.2007 року до 17.09.2007 року на посаді тракториста ТзОВ «Асфальтбуд».

Загальний трудовий стаж позивача становить 32 роки 1 день, чого відповідач не заперечує. Водночас, як зазначено вище, вказаний період роботи відповідач зарахував до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не в повному обсязі, а лише 18 років 5 місяців 28 днів (з врахуванням служби в армії), а саме періоди роботи з 25.07.1979 року до 01.11.1982 року та з 01.01.1996 року до 31.12.1996 року в Лановецькому міжгосподарському підприємстві, а також періоди роботи з 08.05.1976 року до 16.05.1977 року та з 04.11.1982 року до 15.12.1993 року за умови підтвердження правонаступництва ПП «Матросова» щодо Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву свинини. Водночас відповідач вважав непідтвердженим і не врахував періодів роботи в Лановецькому міжгосподарському підприємстві Лановецького міжгосподарського підприємства по виробництву яловичини та ПСП «Промінь» з 15.12.1993 року до 31.12.1995 року та з 1997 року по 2002 рік.

Однак такі висновки відповідача, на думку колегії суддів, є помилковими і протиправними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Така ж норма міститься в п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58.

Відповідно до п. п. 1, 3, 18, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) – про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як встановив суд, ОСОБА_1 отримав атестат від 25.08.1975 року № 6503 про закінчення Міського професійно-технічного училища № 4 у м. Теофіполь Хмельницької області та йому присвоєна кваліфікація тракториста-машиніста третього класу.

Факт роботи позивача на посаді тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, у Лановецькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини і ПСП «Промінь» у спірні періоди крім записів у його трудовій книжці підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: наказу від 09.12.1993 року № 76-К про прийняття його на роботу в Лановецьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини на посаду тракториста; наказу по Лановецькому міжгосподарському підприємству від 08.07.1996 року № 64-к про надання йому відпустки із зазначення посади тракториста; наказу по ПСП «Промінь» від 14.02.2002 року № 2-К про звільнення позивача з посади тракториста.

Також той факт, що ОСОБА_1 працював у 1980-2002 роках на посаді тракториста в Лановецькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, яке в подальшому було реформоване у приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь», і виконував сільськогосподарські роботи у тваринництві, підтвердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які працювали разом з позивачем у відповідний період.

Крім того, порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз’яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 7, в якому зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, встановлені обставини і надані позивачем письмові докази, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що спірні періоди роботи ОСОБА_1 на посаді тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, підтверджені належним чином, а тому ці періоди, повинні бути зараховані до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення та пояснень, наданих відповідачем під час судового розгляду справи, зокрема, в апеляційній скарзі, єдиною підставою для відмови ОСОБА_1 у зарахуванні в повному обсязі періоду його роботи на посадах тракториста у вказаних сільськогосподарських підприємствах і, як наслідок, відмови у призначенні пільгової пенсії, було встановлення при перевірці первинних документів щодо роботи позивача у спірні періоди суттєвих недоліків і розбіжності, які не дають можливості підтвердити необхідний стаж.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача необґрунтованими з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини особи, збереження яких не може нею контролюватись, відтак на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження. Також об'єктивна неможливість дослідження таких документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на відповідний вид пенсії підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Також, на думку колегії суддів, відсутність уточнюючих документів в даному випадку не може бути перешкодою для зарахування позивачу вказаного періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки, як зазначено вище, пільговий стаж позивача підтверджений належними та достатніми доказами,а також позивач не зміг надати їх з незалежних від нього причин.

У цьому випадку колегія суддів враховує роз’яснення, надані в листі Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення», в п. 10 якого вказано, що незбереження документів власником не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідача слід зобов’язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах саме з 28.07.2016 року, тобто з дня звернення з відповідною заявою, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Однак позивач не звертався з такою заявою протягом трьох місяців з дня досягнення 55-річного віку.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2017 року у справі № 602/704/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 16.02.2018 року