Постанова № 72285542, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11977/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.

суддів: Хобор Р.Б., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області, ухвалену суддею Гладіч Н.І. 13 листопада 2017 року в селищі Любешів у справі за позовом Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, Камінь-Каширське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, у жовтні 2017 року звернулося в суд з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2017 року №54881218.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що виконавчий лист підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Заперечення на позов відповідач не подав.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2017 року в справі №162/974/17 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Суд першої інстанції виходив з мотивів, що виконавчий лист містить вимоги про зобов’язання, а не стягнення, а тому положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюються на спірні правовідносини. Крім того відповідачем у справі є неналежний орган державної виконавчої служби.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Камінь-Каширським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Любешівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2017 року в справі №162/974/17 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи і крім мотивів, що наведені в позовній заяві додатково зазначає, що виконавчий збір стягується лише у випадку вчинення дій щодо примусового виконання судового рішення, а не за фактом подання виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Сторони по справі в судове засідання не з’явились, а тому згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно з Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ №229 від 02.07.2014 року, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 року вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв’язку із прийняттям постанови КМУ №150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицію Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв’язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Тому підстави для задоволення позову до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області відсутні.

Таким чином апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.243, ст.308, ст.310, п.1.ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2017 року в справі №162/974/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_1