Постанова № 72285517, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/35/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Хобор Р.Б., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача адвоката ОСОБА_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, ухвалену суддею Монич В.О. 29 листопада 2017 року у м. Мукачево в справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до управління праці та соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації та просив зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації розглянути по суті заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини, стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що подану заяву про призначення допомоги при народженні дитини позивач не розглянув та не прийняв рішення про її задоволення чи відмову.

В запереченні на позов представник відповідача зазначив, що у відповідь на подану заяву надіслав позивачу лист з проханням звернутись в управління для уточнення даних.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року в справі №303/6258/17 адміністративний позов було задоволено частково. Відмовлено в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням представником позивача адвокатом ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року в справі №303/6258/17 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну вимогу в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія підписаного сторонами розрахунку вартості правової допомоги та оригіналу квитанції до прибуткового касового ордера від 30.10.2017 року.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Сторони по справі в судове засідання не з’явились, а тому згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Частиною першою статті 90 КАС України (в редакції на час прийняття оскаржуваного судового рішення) витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія судів зазначає, що на підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі ст. 1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення), розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що по-перше до матеріалів справи не долучено акта-прийняття наданих послуг, де б було зафіксовано, що замовник прийняв надані послуги щодо надання консультацій, підготовки позовних матеріалів.

По-друге, з матеріалів справи не видно, що представник позивача ознайомлювався з матеріалами справи, як це зазначено в розрахунку вартості правової допомоги від 27 жовтня 2017 року.

По-третє, адвокатом не деталізовано, які роботи ним здійснено в рамках перегляду законодавчої бази, пошуку і вивчення судової практики, що неможливо встановити факт наданої послуги.

По-четверте, графа розрахунку про участь у судових засіданнях з зазначенням 2 годин розрахована ще до проведення розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні. В той же час судом першої інстанції було проведено одне судове засідання тривалістю близько однієї години.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є не аргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.243, ст.308, ст.310, п.1.ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року в справі №303/6258/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 16.02.2018 року