Постанова № 72285466, 14.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/745/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС,

на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 28 листопада 2017 року (суддя – Кічак Ю.В., час ухвалення – не вказано, місце ухвалення – м. Мостиська, дата складання повного тексту – не вказана),

в адміністративній справі № 448/1188/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС, заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_3,

про скасування постанови,

встановив:

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_1 митниці ДФС, заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_3, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2902/20500/17 від 06.09.2017 р. про притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладення штрафу в розмірі 8500 грн..

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 28.11.2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил № 2902/20500/17 від 06.09.2017 р. про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

З цією постановою суду першої інстанції від 28.11.2017 року не погодився відповідач ОСОБА_1 митниця ДФС та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норми матеріального та процесуального права, судом не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з’ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідно до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС було встановлено, що 28.07.2017 року о 12 год. 58 хв. гр. ОСОБА_2 по смузі руху «зелений коридор» ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT», кузов №VF3BSRHXA12874586, p.н. RP48587, в режимі «транзит». Вказаний автомобіль 18.08.2017 року о 00 год. 08 хв. було доставлено на територію митного поста «Устилуг» ОСОБА_1 митниці ДФС. Таким чином гр. ОСОБА_2 перевищив встановлений ст.95 МК України строк доставки вищезгаданого ТЗ, що перебуває під митним контролем до органу ДФС більше ніж на десять діб. Зазначає апелянт, що стаття 460 МК України визначає, що вчинення порушень митних правил внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності. У даному випадку ФГ «Авто-Сервіс СтеОкс» не є підприємством, установою, організацією, яка уповноважена на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. Надана позивачем довідка від 17.08.2017 року №627/4 видана ФГ «Авто-Сервіс СтеОкс» та інші матеріали щодо ремонту ТЗ не містять жодної інформації, яка б підтверджувала, що ремонт вказаного вище транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT» проводився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили. Суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про протиправність постанови у справі про порушення митних правил № 2902/20500/17 від 06.09.2017 р. про притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 28.11.2017 р. та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскарженою постановою в справі про порушення митних правил № 2902/20500/17 від 06.09.2017 р. визнано позивача ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. (а.с. 3, 56).

Вказана постанова від 06.09.2017 року винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №2902/20500/17 від 18.08.2017 року та матеріалів справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.470 МК України (а.с. 43-46).

Із змісту вказаних матеріалів справи про порушення ОСОБА_2 митних правил видно, що позивача визнано винним в тому, що він 28.07.2017 року ввіз на митну територію України автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT», кузов №VF3BSRHXA12874586, p.н. RP48587, в режимі «транзит». Вказаний автомобіль 18.08.2017 року о 00 год. 08 хв. було доставлено на територію митного поста «Устилуг» ОСОБА_1 митниці ДФС. Таким чином гр. ОСОБА_2 перевищив встановлений ст.95 МК України строк доставки вищезгаданого ТЗ, що перебуває під митним контролем до органу ДФС більше ніж на десять діб.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пункт 3 ч.1 ст.93 МК України передбачає, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.95 МК України, встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується і визнається учасниками справи, що позивачем 28.07.2017 року ввезено у режимі «транзит» на митну територію України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT», кузов №VF3BSRHXA12874586, p.н. RP48587.

Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 07.08.2017 року, однак цей ТЗ не було доставлено до органу доходів і зборів у строк визначений статтею 95 МК України. Станом на час виявлення порушення 18.08.2017 року строк перевищення становив 11 діб.

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до ст.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, зокрема, терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Згідно з ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, встановлено, що аварія – небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Пунктом 3 розділу VIII зазначеного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно вищезазначеного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно положення п.2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 р. №1066, якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.

Суд першої інстанції свої висновки про відсутність в діях позивача ознак порушення вимог ч.3 ст.470 МК України обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_2 не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії, а саме у зв’язку із поломкою вищевказаного автомобіля «PEUGEOT EXPERT», яка не дозволяла доставити цей автомобіль до митного органу у встановлені строки. Тому, строк ремонту автомобіля із 04.08.2017 року до 17.08.2017 року не повинен включатися до строку транзитного перевезення ТЗ.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.

Так, довідкою СТО ФГ «Авто-Сервіс СтеОкс» від 17.08.2017 р. № 627/4 підтверджується, що розглядуваний автомобіль «PEUGEOT EXPERT» знаходився на СТО в період з 04.08.2017 р. по 17.08.2017 р. у зв’язку із ремонтом електрообладнання (а.с. 7).

Однак, іншими матеріалами про ремонт розглядуваного автомобіля «PEUGEOT EXPERT» (наряд-замовлення №627/1 від 04.08.2017 р., розрахункова квитанція №627/5 від 17.08.2017 р., рахунок-фактура №627/2 від 04.08.2017 р., акт виконаних робіт №627/3 від 17.08.2017 р.) підтверджується, що ремонт електрообладнання цього ТЗ тривав одну годину вартістю 200 грн. (з ПДВ) (а.с. 8-11).

Крім цього, відповідно до повідомлення позивача ОСОБА_2 від 04.08.2017 р. адресованого Львівській митниці ДФС, автомобіль «PEUGEOT EXPERT» не може бути вивезений за межі митної території України у зв’язку із заміною коробки передач (а.с. 6).

Із змісту вказаних вище матеріалів щодо ремонту вказаного ТЗ видно, що ці матеріали не містять інформації про те, що ремонт ТЗ «PEUGEOT EXPERT» був вимушеним чи зумовлений наслідком аварії або дії обставин непереборної сили.

З врахуванням наведених вище фактичних обставин справи являються необґрунтованими доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що факт ремонту електрообладнання автомобіля «PEUGEOT EXPERT» є обставиною, яка виключає наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Статтею 508 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст. 491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 495 МК України).

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст.523 МК України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі (ст.524 МК України).

Справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи (ст.525 МК України).

Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржена позивачем постанова ОСОБА_1 митниці ДФС № 2902/20500/17 від 06.09.2017 р. винесена в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб, з врахуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Адміністративне стягнення у виді 8500 грн. штрафу накладено в межах санкції частини 3 статті 470 МК України.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції від 28.11.2017 р. слід скасувати і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС – задоволити.

Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 28 листопада 2017 року в адміністративній справі №448/1188/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС, заступника начальника ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_3 про скасування постанови – скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

ОСОБА_4