Постанова № 72285340, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12600/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року, ухвалену суддею Гулкевич І.З., 13:40:06, м.Львів, дата складання повного тексту рішення 5 грудня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

30.10.2017 року позивач – ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3 від 21.04.2017 року №1279 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ВП ГУНП»; зобов’язати відповідача виплатити слідчому СВ Буського ВП Кам'янко-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 частину щомісячної премії за квітень 2017 року в розмірі 2860,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що слідчий СВ Буського ВП Кам’янко- Бузького ГУНП у Львівські області майор поліції ОСОБА_2 28.03.17 року о 10.42 год вніс до Єдиного реєстру судових розслідувань відомості по факту скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України, однак не прийняв до уваги ознаки «завдання значної шкоди», чим здійснив невірну кваліфікацію даного правопорушення, порушивши ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відтак, в діях позивача наявні ознаки дисциплінарних проступків, отже дисциплінарне стягнення застосоване обгрунтовано. Вид накладеного дисциплінарного стягнення, обраний відповідачем, є його дискрецією. Тобто, закон не містить чітких критеріїв застосування дисциплінарних стягнень, окрім малозначних та найтяжчих, лише для останніх існує винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відповідно до вимог п.5 ч.5 ст.214 КПК України та п.1 розділу 2 «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016р. № 139 до ЄРДР вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Після отримання повідомлення від потерпілого громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 про незаконне заволодіння належним йому автомобілем «Опель» позивачем 28.03.2017 року внесено відповідні відомості до ЄРДР з вірною попередньою правовою кваліфікацією – за ч.1 ст.289 КК України, що відповідає вимогам ч.1 ст.214 КПК України та п.1 розділу 2 згаданого вище Положення.

30.03.2017 року після отримання відомостей про перерахунок розміру завданої шкоди у національну валюту України, за офіційним курсом НБУ, ОСОБА_2 було винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення та внесено відповідні відомості до ЄРДР (перекваліфіковано з ч.1 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що наказом № 1279 від 21.04.2017 року заступником начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковником поліції ОСОБА_3 оголошено сувору догану та позбавлено щомісячної премії у розмірі 50 відсотків терміном на один місяць слідчого СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області майору поліції ОСОБА_2 за порушення вимог ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06.04.2016р.

За змістом наказу від 21.04.2017 року №1279 слідчий СВ Буського ВП Кам’янко- Бузького ГУНП у Львівські області майор поліції ОСОБА_2 28.03.17 року о 10.42 год вніс до Єдиного реєстру судових розслідувань у кримінальному провадженні №12017140170000140 відомості по факту скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст.289 КК України, однак не прийнявши до уваги ознаки «завдання значної шкоди», здійснив неправильну кваліфікацію даного правопорушення, чим порушив ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 05.04.2017 року за фактом неправильної кваліфікації кримінального правопорушення слідчим Вітко О.Я.

Зі змісту вказаного висновку службового розслідування від 05.04.2017 року видно, що 29.03.2017 року до СУ ГУНП у Львівській області надійшов лист-вимога ГСУ НП України від 29.03.2017 року №6112ст/24/3/3-2017 з приводу виявлення порушення щодо кваліфікації працівниками СВ Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №2017140170000140 за ч.1 ст.289 КК України без урахування ознаки «завдання значної матеріальної шкоди».

Службовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2017 року о 23.30 у Бузький ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області надійшло повідомлення від інспектора взводу по обслуговуванню доріг державного значення 3-гор батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_6 про те, що до нього звернувся громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 та повідомив, що 23.03.2017 року він їхав в м. Рівне на власному автомобілі марки «Опель Вектра», сірого кольору, латвійської реєстрації ЕНК 902, 2003 року випуску. На ділянці автодороги Київ-Чоп Бузького району Львівської області, на шляху руху, його автомобіль отримав технічні пошкодження. Залишивши вищевказаний транспортний засіб на узбіччі дороги, гр-н ОСОБА_4 ОСОБА_5 маршрутним таксі повернувся до м. Львова.

27.03.2017 року близько 22 год., з метою транспортування автомобіля до м.Львова, громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 знову прибув на ділянку траси, де залишив транспортний засіб, однак такого на місці не було.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На підставі п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 901-VIII від 23.12.2015 року до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» відомості Верховної ОСОБА_7 України, 2006 р., № 29, ст.245 із наступними змінами (далі – Дисциплінарний статут).

Згідно ст.ст. 1, 2, 5 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Види дисциплінарних стягнень передбачені ст.12 Дисциплінарного статуту та застосовуються керівниками поліції в межах наданих повноважень. Вказаною статтею передбачено наступні дисциплінарні стягнення: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно ст.2 КПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 1 статті 40 КПК України встановлено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Приписами ч.1 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

В силу п.5 ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що після отримання повідомлення від потерпілого громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 про незаконне заволодіння належним йому автомобілем «Опель», слідчим Вітко О.Я. 28.03.2017 року внесено відповідні відомості до ЄРДР з вірною попередньою правовою кваліфікацією – за ч.1 ст.289 КК України («Незаконне заволодіння транспортним засобом»), що відповідає вимогам ч.1 ст.214 КПК України та п.1 розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139.

Правильність попередньої правової кваліфікації події за ст.289 КК України («Незаконне заволодіння транспортним засобом») підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2017 року. При цьому, розмір завданої матеріальної шкоди (вартість автомобіля «Опель Вектра», 2003 року випуску, латвійської реєстрації) в матеріалах кримінального провадження було зазначено лише зі слів потерпілого в іноземній валюті, без надання ним будь-яких підтверджуючих документів.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_2 входила до складу слідчо-оперативної групи Буського відділення поліції з 08.00 год. 27.03.2017 року до 08.00 год. 28.03.2017 року. Відповідно до п.6.17 «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та події», затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940 членам слідчо-оперативної групи, які фактично перебували на службі понад 20 годин надається 48 годин відпочинку. Тобто, після чергування у складі слідчо-оперативної групи, позивач повинна була приступити до виконання обов’язків 30.03.2017 року і саме цього дня нею після отримання відомостей про перерахунок розміру завданої шкоди у національній валюті України, за офіційним курсом НБУ, було винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення та внесено відповідні відомості до ЄРДР (перекваліфіковано з ч.1 ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України).

На думку суду апеляційної інстанції, в діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку, в зв’язку з чим наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності слід визнати протиправним та скасувати.

Що стосується позовної вимоги про зобов’язання відповідача виплатити слідчому СВ Буського ВП Кам'янко-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 частину щомісячної премії за квітень 2017 року в розмірі 2860,00 грн., суд апеляційної інстанції вважає, що позов у зазначеній частині до задоволення не підлягає.

Суд, вирішуючи правовий спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зобов'язання відповідача вчинити виплату ОСОБА_2 частину щомісячної премії за квітень 2017 року в розмірі 2860,00 грн. є втручанням суду у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень – Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи все вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне зясування судом обставин справи, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі №813/3914/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язати вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3 від 21.04.2017 року №1279 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ВП ГУНП».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_8 судді ОСОБА_9 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 14.02.2018 року.