Постанова № 72285337, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12525/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Носа С. П.,

суддів – Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання – Гелецького П. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року в справі № 161/15734/17 (головуючий суддя – Пушкарчук В. П., м. Луцьк) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що здійснюючи свою підприємницьку діяльність у сфері громадського харчування із обов'язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) ФОП ОСОБА_1 вела Книгу обліку розрахункових операцій на РРО, в яку щоденно вклеювала фіскальні звітні чеки та вносила записи про рух готівки та суми розрахунків. Однак, позивач не маючи каси і не будучи підприємством не була зобов'язана і не вела касову книгу, порушення порядку заповнення та ведення якої їй інкримінується.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що постанова про накладення адміністративного стягнення в розмірі 1700 грн. є необґрунтованою, так як позивачем не було допущено порушень проведення готівкових розрахунків.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 20 вересня 2017 року за результатами перевірки діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був складений акт №001083, згідно якого було встановлено не оприбуткування та неповне оприбуткування готівкових коштів у відповідних книгах обліку розрахункових операцій на суму 7022 грн., вказане порушення полягало у невнесенні в графу 5 за три роки в книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів на суму 7022 грн.

20 вересня 2017 року контролюючим органом був складений протокол про адміністративне правопорушення №00000112, згідно якого позивач вчинила правопорушення «неповне та не оприбуткування готівкових коштів в Книгах обліку готівкових розрахунків на загальну суму готівки 7022 грн., чим порушила п.2.2, 2.6. Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженій постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, чим порушила ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.

03 жовтня 2017 року позивач отримала постанову про накладення адміністративного стягнення від 02 жовтня 2017 року, якою заступник начальника Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_2 наклала штраф в сумі 1700 грн за порушення ч. 1 ст. 163-15 КУпАП у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека, чим порушено п. 2.2., 2.6. постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні».

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звіті за кожний робочий день.

Згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використання РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 163-15 КУпАП встановлено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу-підприємця, посадових осіб юридичної особи у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У преамбулі Постанови № 637 зазначено, що її норми визначають порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до п. 4.1. Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Підпунктом 2.2 Положення передбачено, що підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Тому твердження позивача, про те що вона не порушувала п. 2.2. Постанови № 637 не знайшли свого підтвердження. Пунктом 2.6 цього ж Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Фізична особа-підприємець не веде касову книгу.

Згідно п. 4.2. Положення № 637, ведення касової книги здійснюється виключно підприємствами (юридичними особами). На це вказує також Нацбанк у листі від 30.10.2006 року № 25-113/2453-11507. Із цим погоджується і ДПАУ (п.4.8. Методрекомендацій №210). Замість касової книги для оприбуткування готівки ФОП використовують Книгу доходів і витрат, а в разі використання РРО (РК) - КОРО.

Згідно Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №920/29050, зокрема п. 8 розділом 4 передбачено, що у разі роздрукування РРО протягом робочого дня кількох фіскальних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу КОРО можна не заповнювати.

За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5-10 розділу 2 КОРО, зареєстрованої РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо. Крім того, у цьому розділі КОРО на РРО або в КОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць. Тому твердження позивача про те, що вона мала право не заповнювати графу 5 є хибним.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.6 названого Положення).

За правилами пункту 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пунктів 6, 9 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» об'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення та щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постановах №21-7а13 від 26.02.2013, №21-35а13 від 26.02.2013; №21-54а15 від 01.04.2014 пунктом 2.6. Положення №637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

В разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 ст. 1 Указу № 436/95.

Отже, застосоване відповідачем адміністративне стягнення у розмірі 1700,00 грн за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій є правомірним.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 313, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року в справі № 161/15734/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5