Постанова № 72285324, 15.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12072/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 813/3662/17 ( постанова ухвалена в м. Львові судом в складі головуючого судді Сакалоша В.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування наказу.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.09.2017 №655-о про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13.09.2017 №655-о.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 31434759) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 80327) сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця ДФС, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що відповідно до п.5.2 Положення про відділ контролю митної вартості товарів управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС, затвердженого 19.12.2016, позивач як керівник відділу контролю митної вартості товарів управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС несе відповідальність за невиконання, неналежне або несумлінне виконання завдань, покладених на відділ.

Державним інспектором відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 на неналежному рівні було здійснено перевірку правильності визначення митної вартості товару за МД № 209190/2017/100241 від 03.03.2017 та МД № 209190/2017/101997 від 24.03.2017, оскільки митна вартість товару була визнана на підставі поданих документів, а саме висновку експерта, який містить не підтверджені документально дані, що є порушенням абз.2 п.2 ст.53 Митного кодексу України.

Таким чином, як вважає апелянт, ОСОБА_3, як виконуючий обов’язки начальника відділу контролю митної вартості товарів управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС несе відповідальність за невиконання, неналежне або не сумлінне виконання завдань, покладених на відділ. Щодо висновку суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ не містить чітких положень щодо того, які норми митного законодавства були порушені позивачем, то, як вважає апелянт, такий зроблено без врахування вимог ч. 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням) зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в оскарженому наказі помилково зазначено пункт Положення про відділ контролю митної вартості, що не може свідчити про неправомірність наказу.

Застосований захід дисциплінарного стягнення до позивача відповідає нормам Закону України «Про державну службу».

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що за результатами розгляду доповідної записки про результати службової перевірки від 18.05.2017 в.о. начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 30.05.2017 ініційовано відкриття дисциплінарного провадження щодо заступника начальника відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_3

Згідно висновку за результатами дисциплінарного провадження від 16 серпня 2017 року, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС за результатами дисциплінарного провадження, розпочатого стосовно заступника начальника відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 встановлено, що останнім під час виконання обов’язків начальника відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС у період з 06.03.2017 по 04.04.2017, на неналежному рівні було здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщувались через митний кордон України, чим неналежно виконано свої посадові обов’язки, визначені п. 2.26, 5.2 Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС, затвердженого 19.12.2016.

Наказом Львівської митниці ДФС від 13.09.2017 № 655-о ОСОБА_3 на підставі ст. 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу» оголошено догану. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності визначено подання за результатами дисциплінарного провадження та пояснення ОСОБА_3.

У поданні за результатами дисциплінарного провадження від 01.09.2017 року, що стало підставою для видачі оскаржуваного наказу, зазначається, що позивачем на неналежному рівні було здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, чим порушено вимоги, передбачені п.2.26, 5.2 Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС, та рекомендовано керівнику митниці розглянути питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Безпосередньо, як видно зі змісту подання, порушення законодавства при визначенні митної вартості товарів було допущено підпорядкованим працівником позивача - державним інспектором Маринкевичем М.В.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не містить чітких положень щодо того, які норми митного законодавства були порушені ОСОБА_3 чи підпорядкованим працівником та в чому саме ці порушення полягали. Відповідач обмежився лише загальною фразою про те , що позивачем на неналежному рівні було забезпечено контроль за правильністю визначення митної вартості, при цьому не вказавши, що повинен був зробити позивач і чим це передбачено. Ні з наказу відповідача, ні з матеріалів дисциплінарної справи не видно, який службовий обов’язок позивачем виконано неналежним чином або реалізацію якого заходу підпорядкованими йому працівниками позивач не організував або не проконтролював.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує наступне.

Правовий статус позивача як державного службовця, а також підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, який набув чинності з 01 травня 2016 року (далі - Закон №889-VІІІ), Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

Згідно із частиною 1 статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Згідно з статтею 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону №889-VІІІ перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Зі справи видно, що оскаржуваним наказом відповідача від 13.09.2017 №665-о ОСОБА_3 піддано дисциплінарній відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщувалися через митний кордон України.

Автор оскаржуваного наказу виходив з порушення позивачем вимог п. 2.32 Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС, затвердженого у встановленому порядку 19.12.2016. Однак, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що текст зазначеного Положення не містить зазначеного пункту. Посилання апелянта на допущення помилки при виготовленні тексту наказу від 13.09.2017 №665-о є безпідставними, оскільки така помилка не виправлена відповідачем у встановленому порядку.

Відповідач твердить, що правильним є посилання на порушення позивачем вимог п. 2.26 Положення, однак, як видно з наявного в справі Положення, п. 2.26 регулює загальні питання здійснення відділом контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та не регулює посадових обов’язків позивача як в.о. начальника відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС.

Таке врегулювання міститься в розділі 3 Положення, з якого не видно, що начальник відділу безпосередньо визначає митну вартість товарів. Такі функції відносяться до повноваження інших службових осіб.

Як видно з матеріалів справи, позивач оспорює доводи відповідача щодо визначення митної вартості товарів в зазначених митних деклараціях з порушенням законодавства. При цьому як в письмових поясненнях перед накладенням дисциплінарного стягнення, так і протягом розгляду справи в суді першої інстанції, посилаючись на висновки експертизи, вважає, що митна вартість товарів була визначена з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, не подав об’єктивних доказів неправильності визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу митного оформлення та не спростував доводів позивача в частині відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, хоча згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 5.1 Положення про відділ контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС начальник відділу несе відповідальність за неналежну організацію та результати діяльності відділу. В матеріалах справи відсутні дані неналежної організації та діяльності відділу за нетривалий час роботи позивача на посаді з 6.03.2017 по 04.04.2017, відповідач не подав доказів того, в чому проявилася така неналежна організація та як це негативно вплинуло на діяльність очолюваного позивачем відділу.

Крім того, відповідач не довів невиконання позивачем, неналежне або несумлінне виконання завдань, покладених на відділ, як це передбачено пунктом 5.2 Положення, що виключає притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 813/3662/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови виготовлений 16.02.2018.