Постанова № 72285283, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12004/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (прийнята о 15:08 год. у м. Івано-Франківську, головуючий суддя Тимощук О.Л., повний текст складений 17 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_3” до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,ОСОБА_3” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26 липня 2017 року за №0021951207.

Постановою від 13 листопада 2017 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0021951207 від 26.07.2017 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 61189, 35 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належної оцінки доказам контролюючого органу, а також неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що суд не звернув належної уваги на ті обставини, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: порушення терміну реєстрації трьох податкових накладних за жовтень, листопада та грудень 2016 року відповідно на 37, 1 та 16 днів.

За таких обставин, відповідач вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,ОСОБА_3” 15.05.2008 року зареєстроване як юридична особа, є платником податків та зборів, втому числі і ПДВ.

У зв’язку із переведенням реєстрації податкових накладних в електронну форму, позивач придбав програмне забезпечення M.E.Doc, що підтверджується договором поставки №МЕ/ІС-35486251 від 06.11.2015 (а.с.27-29) та виготовив цифровий підпис в ДПІ у м. Яремче ГУ ДФС, відповідно до договору про визнання електронних документів №191220151 від 19.12.2015 (а.с.31-33).

За наслідками проведеної камеральну перевірку ТзОВ ,,ОСОБА_3” з питань своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних за період з 01.10.2016 по 31.12.2016, зареєстрованих по 31.01.2017 включно, оформленої актом за №5215/09-19-12-01-11/35486251 від 22.06.2017 (а.с.13-14), Головне управління ДФС в Івано-Франківській області від 26 липня 2017 року прийняло податкове повідомлення-рішення за № за №0021951207, яким застосувало до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 64522,68 грн. (а.с.10-11).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення п. 201.10. ст.201 Податкового Кодексу України, а саме, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з порушенням строку реєстрації на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 609520 грн. 19 коп..

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, відповідачем було виявлено порушення позивачем строку реєстрації наступних податкових накладних:

1) податкова накладна №16 від 07.10.2016 року зареєстрована 22.11.2016 року (протерміновано 31 день, тому відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано штрафну санкцію - 30% суми податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних/розрахунках коригування);

2) податкова накладна №55 від 29.11.2016 року зареєстрована 15.12.2016 року (протерміновано 1 день, тому відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано штрафну санкцію - 10% суми податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних/розрахунках коригування);

3) податкова накладна №49 від 31.12.2016 року зареєстрована 31.01.2017 року (протерміновано 16 днів, тому відповідно до п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України застосовано штрафну санкцію - 20% суми податку на додану вартість, зазначену в таких податкових накладних/розрахунках коригування).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням в частині накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №55 від 29.11.2016 та №16 від 07.10.2016 в загальному розмірі 61189,35 грн., позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не допустив порушення вимог, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що податкова накладна №55 від 29.11.2016 (а.с.15) була внесена позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі, також - ЄРПН) в межах встановленого строку, а саме: на п’ятнадцятий день від дати її складання, а саме: 14.12.2016 о 22:41.

Факт внесення податкової накладної до реєстру 14.12.2016 о 22:41 підтверджується витягом з комп’ютерної програми M.E.Doc 10.01.190 (а.с.16,18) та не заперечуються відповідачем.

Однак, квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної датована 15 грудня 2016 року, час - 11:55:28, в ЄРПН зареєстровано за №9242500251 з інформацією про те, що документ прийнято (а.с.17).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафу в розмірі 58333,35 грн. за порушення строку реєстрації податкової накладної №55 від 29.11.2016, оскільки податкова накладна подана позивачем вчасно, у строки, встановлені Податковим кодексом України, протягом операційного дня до 23-ї години, а допущена контролюючим органом несвоєчасність її реєстрації в ЄРПН не є законодавчою підставою вважати її такою, що зареєстрована з порушенням строку.

Згідно акту перевірки штраф в розмірі 2856,00 грн. застосований до позивача за порушення строку при реєстрації в ЄРПН податкової накладної №16 від 07.10.2016 (а.с.19).

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що вказана податкова накладна була зареєстрована помилково.

Факт реєстрації даної податкової накладної підтверджується квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної від 22.11.2016, час 18:02:56, в ЄРПН зареєстрована за №9224796146 (а.с.20).

Помилкове складення та реєстрація в ЄРПН вказаної накладної підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 08.11.2016 за №1 до податкової накладної від 07.10.2016 №16 та квитанцією №1 про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 23 листопада 2016 року, час 22:33:14, в ЄРПН зареєстровано за №9225725556 (а.с. 21, 22).

Крім того, на підтвердження факту відсутності проведення господарської операції згідно з податковою накладною №16 від 07.10.2016 позивач надав виписки з бухгалтерського обліку по рахунку 361, розрахунки з вітчизняними покупцями за жовтень-листопад 2016 року та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2016 року, в яких відсутні відомості про господарські операції, відповідно до податкової накладної №16 від 07.10.2016. (а.с.23, 24, 25, 26).

Відповідач, на якого в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладено тягар доказування правомірності свого рішення, не надав суду належних та достовірних доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №16 від 07.10.2016.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на лист Державної фіскальної служби України від 03.02.2015 № 2208/6/99-99-19-03-02-15, в якому зазначено, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в ЄРПН платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Таким чином, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації.

Оскільки податкова накладна №16 від 07.10.2016 була зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних помилково, факт помилкової реєстрації прийнятий контролюючим органом, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, на думку суду, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності застосування штрафу за порушення строку подання зазначеної декларації.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 809/1420/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_4

Постанова в повному обсязі складена 15 лютого 2018 року.