Постанова № 72285235, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12338/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року про забезпечення позову, постановлену суддею Костецьким Н.В., м. Львів дата складання повного тексту рішення 22 листопада 2017 року, у справі за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми «Удача і КО» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

16.11.2017 року позивач – Виробничо-комерційна приватна фірма «Удача і КО» звернулася до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення про визначення коду товару від 06.11.2017 № КТ-UА209000-0316-2017, видане відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС;

визнати протиправною та скасувати картку відмови № UА209140/2017/10621, видану за результатами розгляду митної декларації UА209140.2017.151483 від 09.10.2017;

зобо'язати Львівську митницю ДФС, митний пост «Північний» здійснити митне оформлення товарів за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1 вказаному у графі 33 митної декларації UА209140.2017.151483 від 09.10.2017 та з описом товару, наведеному у графі 31 зазначеної митної декларації.

Також, 16.11.2017 року позивачем подано клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № КТ-UА209000-0316-2017 від 06.11.2017 про визначення коду товару, яке прийняте відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року клопотання про забезпечення позову задоволено повністю. Зупинено дію рішення № КТ-UА209000-0316-2017 від 06.11.2017 про визначення коду товару, яке прийняте відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС, до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що частиною 7 статті 25 Митного кодексу України передбачено, що виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Таким чином, законодавець передбачив можливість зупинення дії рішення митного органу на час його оскарження з метою недопущення настання негативних наслідків. Правомірність оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи. Крім цього відповідач не позбавлений можливості провести відповідні нарахування у майбутньому за наслідками розгляду справи.

Відтак враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладненім виконання можливого рішення суду та зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її постановленою з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Львівська митниця ДФС оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статтями 69-72 КАС України.

Стверджує, що суд першої інстанції, як підставу для вжиття заходів забезпечення позову наводить обставину, що для позивача настануть негативні наслідки. Однак, не зазначає в чому полягають негативні наслідки. Тобто, суд першої інстанції фактично задоволив позов без розгляду його по суті, у той час, як така дія уже вчинена.

Крім того, позивач, як і суд першої інстанції не навів жодної норми права, яка б стверджувала, що митна вартість товарів товарної категорії 3903 визначається на основі аукціонних цін та не застосовується глава 9 Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування МК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

Згідно ч.3 ст.117 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку що позивач не зазначив належних та достатніх аргументів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття судом вказаних заходів до забезпечення адміністративного позову виконання рішення у даній справі стане неможливим або для його виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для забезпечення адміністративного позову згідно ч.1 ст.117 КАС України, а підстави які навів позивач, а саме існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди, свободам та інтересам позивача не є обґрунтовані, не наведено переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином апеляційний суд вважає, що мотиви, з яких виходив суд першої інстанції під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні клопотання Виробничо-комерційної приватної фірми «Удача і КО» про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року про забезпечення позову у справі №813/4184 /17 за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми «Удача і КО» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки, зобов'язання вчинити дії скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні клопотання Виробничо-комерційної приватної фірми «Удача і КО» про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 13.02.2018 року.