Постанова № 72285215, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12399/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської Області від 3 червня 2015 року, ухвалену суддею Стельмащук П.Я., м.Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 3 червня 2015 року, у справі за позовом управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2015 року позивач – управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь управління соціальної політики Тернопільської міської ради 100,19 грн. надміру виплачених коштів у вигляді виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської Області від 3 червня 2015 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь управління соціальної політики Тернопільської міської ради 100 грн. 19 коп. надміру виплаченої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачу була призначена компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з 01.06.2014р. по 28.10.2014р. -182,70грн. щомісяця. 29.09.2014 року управління отримало заяву ОСОБА_1 від 25.09.2014 року № 910328, в якій вона просить припинити їй виплату компенсації за надання соціальних послуг інваліду І групи ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть серія І-ИД № 175178. Переплату, яка виникла зобов'язувалась повернути.

Згідно свідоцтва про смерть серія І-ИД №175178, виданим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції 15.08.2014р., ОСОБА_2 помер 14 серпня 2014 року, у зв’язку з чим відповідачу припинена виплата коштів у вигляді виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги і був проведений перерахунок – сума переплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з 15.08.2014 р. 30.09.2014р. склала 100,19грн.

Відтак, позивачем було надміру виплачено відповідачу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги в розмірі 100,19грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з’ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської Області від 3 червня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 1827 грн. та постановити ухвалу про поворот виконання постанови в частині стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1827 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ОСОБА_3 не мала фінансової спроможності сплачувати судовий збір у розмірі 1827,00 гривень, оскільки усі доходи у вигляді її пенсії та орендної плати за земельний пай (854,00 грн.) змушена була витрачати на проживання, харчування та лікування, її доходи і так не дозволяли їй мати достатній життєвий рівень. А відтак ОСОБА_3 мала підстави бути звільненою від сплати судового вбору відповідно до Закону України «Про судовий збір» та норм КАС України, якби подала відповідне клопотання. Однак вона не була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи.

Апелянт звертає увагу, що до 2017 року Державною виконавчою службою жодні дії по виконанню постанови Тернопільського міськрайонного суду від 03.06.2015 р. по справі № 607/5149/15-а не здійснювалися. 19 липня 2017 року була винесена постанова про передачу виконавчого провадження із Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області до Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, оскільки боржник отримує пенсію в ТО УПФУ у Тернопільській області. 04.08.2017 року була винесена постанова про прийняття виконавчого провадження міським відділом ДВС. 25 жовтня 2017 року вперше із пенсії ОСОБА_3 відбулося стягнення на підставі виконавчого листа від 03.06.2015 року.

Учасники справи в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від учасників справи, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, на підставі поданої нею заяви від 05.06.2014р., рішенням управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення компенсації від 11.06.2014 року була призначена компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з 01.06.2014р. по 28.10.2014р. в розмірі 182,70 грн. щомісяця.

При призначенні допомоги відповідач була попереджена про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної допомоги та про повернення надміру нарахованих коштів у разі подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім"ї, зміни обставин, які можуть вплинути на отримання допомоги про що свідчить заява від 05.06.2014року.

29 вересня 2014 року управління соціальної політики Тернопільської міської ради отримало заяву ОСОБА_1 від 25.09.2014 року № 910328, в якій вона просить припинити їй виплату компенсації за надання соціальних послуг інваліду І групи ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть серія І-ИД № 175178. Переплату, яка виникла зобов'язувалась повернути.

Також встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серія І-ИД № 175178, виданим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції 15.08.2014р., ОСОБА_2 помер 14 серпня 2014 року, у зв’язку з чим відповідачу припинена виплата коштів у вигляді виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги і був проведений перерахунок – сума переплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з 15.08.2014 р. 30.09.2014р. склала 100,19 грн.

В силу ст.2 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуванї постанови) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно вимог ч.4 ст.50 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуванї постанови) іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У зазначеній нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 5 частини четвертої статті 50 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуванї постанови) передбачено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1-4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуванї постанови) гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги, ОСОБА_1 набула право власності на неї, та їй як власниці цих грошей, належать права і обов'язки щодо володіння, користування та розпорядження ними.

Таким чином, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги та стягнення з неї 100,19 грн., як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, враховуючи положення ч.1 ст.17 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуванї постанови), його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційний суд вважає, що виходячи із суб’єктного складу сторін та предмету спору даний спір, який виник між управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради та ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, та такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, в зв’язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадженння у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з постановленням постанови про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 308, 309, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської Області від 3 червня 2015 року у справі №607/5149/15-а за позовом управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги скасувати та провадження у справі закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 13.02.2018 року.