Ухвала суду № 72285191, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

судового засідання

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/10392/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Довгої О.І.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про тимчасове вилучення доказів у справі № 819/403/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №4873-23 від 22.03.2016 Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільської області

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги чинного законодавства.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 адміністративний позов задоволено.

Податкову вимогу №4873-23 від 22.03.2016 р. Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільської області визнано протиправною та скасовано.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, яке полягає у несвоєчасній сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 1152864,3 грн. під час виплати доходів на користь інших платників податку у вигляді зарплати та сформоване податкове повідомлення – рішення №00021211705 від 06 квітня 2015 року. Рішенням суду вказане податкове – повідомлення рішення визнано протиправним та скасовано. При цьому, суд виходив з того, що сума податку з доходів фізичних осіб є узгодженою, а тому підлягає стягненню шляхом пред’явлення податкової вимоги.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задоволено.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі № 819/403/16 скасовано та прийняту нову постанову, відповідно до якої в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 2016 у справі № 819/403/16 – скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

05.02.2018 до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про тимчасове вилучення доказів, а саме:

відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

журналів ордерів та оборотно-сальдові відомості по субрахунках 641 (Розрахунки по податках) за податком на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2013.

В клопотанні покликаються на те, що з метою отримання належних доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування, а саме наявністю податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати працівникам, ними заявлялись до суду клопотання про витребування в якості доказів документів, які знаходяться у позивача та не вилучались контролюючим органом під час перевірки. Проте вказують, що позивачем на вимогу суду не було надано в повному обсязі витребуванні докази , а лише надіслано копії банківських виписок та копій платіжних доручень, щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. У зв`язку з цим вважають є підстави для постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав клопотання та надав пояснення, просить таке задовольнити та постановити ухвалу про тимчасове вилучення доказів.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить відмовити в задоволенні клопотання про тимчасове вилучення доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, суд приходить до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 1 ст. 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

28.11.2017 апелянт подав клопотання про витребування доказів, котре було задоволено під час судового засідання та витребувано в позивача:

відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

журнали ордерів та оборотно-сальдові відомості по субрахунках 641 (Розрахунки по податках) за податком на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

касові книги за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

банківські виписки та копії платіжних доручень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2013.

На виконання клопотання позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції 18.12.2017 платіжні доручення, виписки, звіти по рахунках за періоди з 01.04.2012 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Під час судового засідання 26.12.2017 представником апелянта було заявлено клопотання про витребування доказів у позивача, що підтверджують факт нарахування та виплати останнім заробітної плати працівникам, нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з такої заробітної плати (доходу), відображення таких нарахувань та виплат (утримань) у первинних документах Товариства, а саме:

відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

журнали ордерів та оборотно-сальдові відомості по субрахунках 641 (Розрахунки по податках) за податком на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2013;

касові книги за період з 01.04.2012 по 31.12.2013.

Позивачем на вимогу суду надіслано засвідченні копії касових документів., а саме видатково – платіжних відомостей, видаткових касових ордерів за період з 01.04.2012 по 31.12.2016.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про тимчасове вилучення доказів потрібно відмовити, оскільки справу можливо розглянути за наявними в ній доказами, а вимоги ч. 1 ст. 147 КАС України не мають зобов`язального характеру, так як встановлюють право суду, а не обов`язок постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Керуючись статтями 72, 77, 80, 147, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про тимчасове вилучення доказів у справі № 819/403/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М. Кузьмич

судді Р.М. Гулид

ОСОБА_3