Постанова № 72285149, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/244/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника позивача Антонюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року (ухвалене головуючим - суддею Денисюком Р.С. 0 12 год 32 хв у м. Луцьку, повний текст складено 06 грудня 2017 року) у справі № 156/360/17 за адміністративним позовом Виконавчого комітету Нововолинської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14 березня 2017 року ВП №53205688,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 14.03.2017 ВП № 53205688 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що підстав для прийняття оскарженої постанови не має, оскільки ними було виконане рішення суду в повному обсязі, про що повідомлено відповідача у встановленому законом порядку та з дотриманням, визначених державним виконавцем, строків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицені Г.Г. від 14.03.2017 ВП №53205688 про накладення штрафу в розмірі 5100, 00 грн. (п'ять тисяч сто гривень 00 копійок).

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що державний виконавець правомірно виніс оскаржену постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, оскільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 визнано протиправною відмову виконавчого комітету Нововолинської міської ради у наданні інформації на запит ОСОБА_3 щодо доступу до публічної інформації № 96 від 16.11.2015 та зобов'язано позивача повторно розглянути запит ОСОБА_3 про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а позивачем повторно відмовлено в наданні інформації і тим самим проігноровано рішення суду, що набрало законної сили.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 скасовано постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 12.05.2016 та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задоволено частково; визнано протиправною відмову виконавчого комітету Нововолинської міської ради у наданні інформації на запит ОСОБА_3, щодо доступу до публічної інформації № 96 від 16.11.2015 та зобов'язано виконавчий комітет Нововолинської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_3 про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На виконання постанови суду від 02.11.2016, Іваничівським районним судом Волинської області 17.11.2016 видано виконавчий лист № 165/434/16, по примусовому виконанню якого 28.12.2016 відкрито виконавче провадження № 53205688.

За невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, 14.03.2017 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. винесла постанову про накладення штрафу на виконавчий комітет Нововолинської міської ради в розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною позивач звернувся до суд з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду виконане позивачем в повному обсязі у відповідності до вимог виконавчого листа № 165/434/16-а, виданого 17.11.2016 та ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Керуючись наведеним вище колегія суддів зазначає, що накладення державним виконавцем штрафу можливе за невиконання судового рішення боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Однак на переконання суду позивачем було виконано судове рішення у встановлений державним виконавцем строк з огляду на наступне.

19.01.2017 на засіданні виконавчого комітету Нововолинської міської ради прийнято рішення № 32 «Про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 876/4288/16 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 53205688 від 28.12.2016", яким в задоволенні запиту голови Громадської організації «Україна+Польща» ОСОБА_3 про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 відмовлено.

Виконавчий комітет Нововолинської міської ради листом від 23.01.2017 № 02-50/138 повідомив Нововолинський міський відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, про те що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 876/4288/16 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 53205688 від 28.12.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 165/434/16, виданого 17.11.2016 Іваничівським районним судом Волинської області, запит голови Громадської організації "Україна+Польща" ОСОБА_3 про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 розглянуто та прийнято відповідне рішення від 19.01.2017 № 32.

Після передачі виконавчого провадження № 53205688 до ВПВР ГТУЮ у Волинській області, останні у зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження № 53205688 відповіді запитувачу інформації ОСОБА_3 на його запит про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015, 13.02.2017 направлено виконавчому комітету Нововолинської міської ради вимогу виконавця за вих. № 04-35/115, якою вимагалося виконати рішення суду (повторно розглянути запит ОСОБА_3 про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації») та надати державному виконавцю протягом десяти робочих днів з моменту отримання вказаної вимоги документальне підтвердження виконання рішення суду, зокрема, копію повторної відповіді стягувачу на запит на інформацію.

Вказана вимога отримана виконавчим комітетом Нововолинської міської ради 20.02.2017 за вх. № 438/02-24, що підтверджується відміткою позивача на копії вимоги.

На виконання вимоги виконавця, виконавчим комітетом Нововолинської міської ради лист від 02.03.2017 № 02-50/482 голові Громадської організації «Україна+Польща» ОСОБА_3 надіслано відповідь на його запит про надання публічної інформації № 96 від 16.11.2015 та копію рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 19.01.2017 № 32.

Також на виконання вимоги виконавця, виконавчий комітет Нововолинської міської ради листом від 02.03.2017 за вих. № 02-50/483 проінформував ВПВР ГТУЮ у Волинській області про виконання рішення суду та надав копію листа від 02.03.2017 № 02-50/482, копію рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 19.01.2017 № 32.

Відтак суд апеляційної інстанції беручи до уваги докази наявні в матеріалах справи погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення суду виконане позивачем в повному обсязі у відповідності до вимог виконавчого листа № 165/434/16-а, виданого 17.11.2016 та ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо покликання апелянта на те, що рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 19.01.2017 № 32 не надано по суті інформації на запит, а в задоволенні такого відмовлено то колегія суддів погоджується також з твердженням суду першої інстанції, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, у визначених Законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року у справі № 156/360/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький