Постанова № 72285094, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11643/17Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Носа С. П.,

суддів – Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання – Мацьків М .С.;

позивача – ОСОБА_1;

представника відповідача – ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2017 року в справі № 462/4396/17 (головуючий суддя – Палюх Н. М., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2017 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 серпня 2017 року № 1339/Ш-20/12.03-06 в призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 25 років 04 місяці 16 днів; зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 25 років 04 місяці 16 днів починаючи з 09 березня 2017 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відмова органу пенсійного фонду у призначенні пенсії є неправомірною так як позивач має стаж роботи більше ніж той, який необхідний для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в задоволенні такої.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що наказом управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області від 08 грудня 2016 року № 72 о/с, ОСОБА_1 був звільнений з органів Державної кримінально-виконавчої служби України згідно ст. 77 п.1.п.2 Закону України «Про національну поліцію» через хворобу, та що на момент звільнення його вислуга років складала 25 (двадцять п'ять) років 04 (чотири) місяці 16 (шістнадцять) днів, з яких 19 років (дев'ятнадцять) 7 ( сім) місяців 27 (двадцять сім) дні у календарному обчисленні (а.с. 7).

Після звільнення, з 09 березня 2017 року відповідачем ОСОБА_1 була призначена пенсія в розмірі 40 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до пункту «б» статті 21 Закону України від 09.04.1994 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за інвалідністю, оскільки він перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Також встановлено, що 19 липня 2017 року позивач звернувся із заявою до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії із врахуванням його вислуги років у пільговому обчисленні на день звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с.8).

Листом за № 1339/Ш-20/12.03-06 від 16 серпня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило в призначенні (перерахунку) пенсії позивачу за вислугою років покликаючись на те, що його вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 07 місяців 27 днів, а тому підстав для призначення чи перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 та ст. 23 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» немає (а.с.9-10).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, судом першої інстанції зазначено, що вислуга років позивача станом на день його звільнення, тобто на 08 грудня 2016 у календарному обчисленні становить - 19 років 7 місяців 27 днів, що є не достатнім для призначення йому пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б», «д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, організації підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

В силу положень статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

З аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 року № 393 випливає, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не при визначенні розміру такої пенсії.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що не встановлено набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, як і не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги наявність у позивача вислуги більше ніж 23 роки і більше, необхідної для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», колегія суддів робить висновок про те, що у відповідача не було підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії за вислугою років.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що відмова ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 серпня 2017 року № 1339/Ш-20/12.03-06 в призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 25 років 04 місяці 16 днів – не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає визнанню протиправною.

Відповідно до ч.1 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 647,00 грн. та 714 грн. всього на суму 1361,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, сплачений судовий збір в сумі 1361,00 грн. належить стягнути з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду Львівської області від 26 жовтня 2017 року в справі № 462/4396/17 – скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16 серпня 2017 року № 1339/Ш-20/12.03-06 в призначенні ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 25 років 04 місяці 16 днів.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 25 років 04 місяці 16 днів починаючи з 09 березня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 1361 (одна тисяча триста шістдесят одна ) гривня.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повне судове рішення складено 12 лютого 2018 року.