Постанова № 72285066, 13.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12454/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано – Франківській області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2017 року у справі № 343/1112/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,-

суддя в 1-й інстанції- Андрусів І. М.,

час ухвалення рішення – 14:19 год., 01.12.2017 року,

місце ухвалення рішення - м. Долина,

дата складання повного тексту рішення - 4.12.2017 року,

В C Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку належної йому пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії з включенням до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 30.09.2016 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що 12 червня 2017 року ГУ ПФУ у Івано – Франківській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з включенням вищевказаних виплат до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству, а тому звернувся з позовом до суду.

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з включенням до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.06.2017 року.

Позовні вимоги за період з 30.09.2016 року по 28.12.2016 року включно залишено без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржили ОСОБА_3 та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

ОСОБА_3 покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Долинського районного суду Івано – Франківської області від 01 грудня 2017 року щодо відмови в перерахунку пенсії з врахуванням одноразових видів грошового забезпечення: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при вирішенні соціально – побутових питань та одноразової допомоги при звільненні та зобов’язання вчинити дії скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позовні вимоги ОСОБА_3

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Долинського районного суду Івано – Франківської області від 01 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_3 покликається на те, що суд не вивчив фактичних обставин справи, наведених доказів і обґрунтувань, у зв’язку з чим протиправно задоволив лише частину із заявлених вимог. Вважає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, з розміру якого має обчислюватися пенсія. Крім цього зазначає, що залишивши без розгляду позовні вимоги за період з 30.09.2016 року по 28.12.2016 року включно, суд першої інстанції порушив його конституційні права, передбачені ст. 46 Конституції украни. Вважає, що порушення його прав настали із подання документів для призначення йому пенсії за вислугою років, а не з моменту його звернення 01.06.2017 року з заявою про перерахунок пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в обгрунтування апеляційної скарги вказує те, що відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір пенсії за вислугу років залежить від грошового забезпечення встановленого ст. 43 цього закону. Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії особам, які проходили службу, згідно статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними). Отже, будь-які матеріальні допомоги чи індексація не входять до складу грошового забезпечення, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія позивачу призначена згідно з чинним законодавством, підстави для перерахунку розміру пенсії відсутні.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід задоволити частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_3 є пенсіонером та перебуває на обліку в ОСОБА_4 Управлінню Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії ААЇ № 005202 від 28.02.2017 року

З 1 жовтня 2016 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що стверджується протоколом за пенсійною справою № НОМЕР_2 від 20.01.17

01 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та включити до розрахунку грошового забезпечення всі фактично отримані позивачем суми в складі грошового забезпечення.

Листом №425/с-15 від 12.06.2017 року Головне управління ПФУ в Івано - Франківській області повідомило позивача про те, що відсутні правові підстави для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу пенсію, таких видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

ОСОБА_4 управління національної поліції в Івано-Франківській області № С-5/108/29-2017 від 26.05.2017 року позивача повідомлено про те, що, згідно з чинним законодавством, на суми індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не нараховувались, та із вказаних виплат не утримувалися.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що до складу грошового забезпечення позивача що враховується при визначенні розміру пенсії, входять суми матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексація, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В той же час, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано – Франківській області щодо неврахування при обчисленні ОСОБА_3 пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації слід визнати протиправними.

Визначаючи дату, з якої позивачу слід провести перерахунок пенсії, суд першої інстанції встановив наступні обставини.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 29.06.2017 року, позовні вимоги за період з 30.09.2016 року по 28.12.2016 року слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки позивач звернувся із заявою до відповідача 01.06.2017 року, то пенсія підлягає перерахунку з вказаної дати.

Відтак, з 29.12.2016 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, звертаючись із заявою 01.06.2017 року, позивач не набув права на перерахунок пенсії з 29.12.2016 року, відтак його права не були порушені.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою цієї ж статті Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі – постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ)

Військовослужбовцям у зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі – постанова № 1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно з п. 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі – Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

В той же час за змістом частини третьої статті 43 Закону N 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону N 2011-XII та статтею 9 Закону N 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Апеляційним судом з листа ОСОБА_4 управління національної поліції в Івано-Франківській області № С-5/108/29-2017 від 26.05.2017 року встановлено те, що при виплаті ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на вказані виплати не нараховувались, та із вказаних виплат не утримувалися.

Відповідно до ч. 3 ст.43 Закону № 2262-XII, обов’язковою умовою при визначенні складових грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії є сплата з цих виплат, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 з сум індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не сплачував, а тому вказані виплати не можуть братись до уваги при визначенні розміру грошового забезпечення, який враховується при призначенні пенсії.

З огляду на вищевикладені норми матеріального права та встановлені судом обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення ОСОБА_3, з розміру якого обчислюється пенсія.

Вказані обставини, на думку апеляційного суду вірно встановлені судом першої інстанції.

Також суд першої інстанції вірно зазначив те, що одноразова грошова допомога при звільненні не відноситься до складу грошового забезпечення ОСОБА_3, з розміру якого обчислюється пенсія позивачу.

В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з одноразової грошової допомоги при звільненні та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_3 страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не сплачувались, а тому вказані виплати, на переконання апеляційного суду, не враховуються при визначені розміру грошового забезпечення ОСОБА_3 якого обчислюється пенсія.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії з врахуванням суми матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення слід визнати неправомірними.

Одночасно, апеляційним судом встановлено те, що дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку пенсії з врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні та суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_3, вчинені в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Щодо строку звернення до суду та дати з якої ОСОБА_3 слід провести перерахунок пенсії, апеляційним судом встановлено наступне.

На підставі подання про призначення пенсії ГУНП в Івано – Франківскій області від 16 січня 2017 року та відповідно до протоколу за пенсійною справою № НОМЕР_2 від 20.01.17 позивачу з 1 жовтня 2016 року призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до вищевказаного протоколу та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні місяці служби перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 31 грудня 2016 року № 28305/59/108/2016 грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_3 складалось з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 45%, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, а саме: доплати за виконання важливих завдань, доплати за інформаційно – аналітичне забезпечення органів державної влади та премії.

Таким чином, апеляційним судом встановлено те, що у довідці про щомісячні види грошового забезпечення від 31 грудня 2016 року № 28305/59/108/2016 на підставі якої ОСОБА_3 протоколом за пенсійною справою № НОМЕР_2 від 20.01.17 визначено розмір пенсії, такі додаткові види грошового забезпечення, як індексація грошового забезпечення, одноразова матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішенні соціально – побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні зазначені не були, а відтак і не були враховані при визначенні розміру пенсії.

Відповідно до ст. 66 Закону № 2262-XII рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Враховуючи вимоги цієї статті, те, що з позовом про оскарження рішення відповідача про призначення пенсії ОСОБА_3, ні до вищих органів, ні до суду не звертався, а також те, що на час розгляду справи рішення відповідача про призначення пенсії ОСОБА_3 є чинним, апеляційний суд приходить до висновку про те, що діями відповідача права позивача під час призначення пенсії не порушені.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Апеляційним судом встановлено те, що ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом 29.06.2017 року та просив суд відновити права, які порушені з 30.09.2016 року.

При цьому позивач заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подавав, поважних причин для поновлення цього строку не вказав.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано – Франківській області здійснити перерахунок та виплату належної позивачу пенсії з включенням до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 30 вересня 2016 року, за період з 30 вересня 2016 року по 28 грудня 2016 року слід залишити без розгляду.

Також слід залишити без розгляду позовні вимоги про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку належної йому пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні за період до 28 грудня 2016 року.

Як встановлено апеляційним судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 01 червня 2017 року.

Підставою для перерахунку пенсії стали відомості, що викладені в листі ОСОБА_4 управління національної поліції в Івано-Франківській області № С-5/108/29-2017 від 26.05.2017 року, про виплату позивачу протягом 2014-2016 років індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні та розміри цих виплат.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262 при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім’ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону № 1058 - 15 перерахунок призначеної пенсії, за загальним правилом, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Апеляційним судом встановлено те, що 26 травня 2017 року ОСОБА_3 з відповіді ОСОБА_4 управління національної поліції в Івано – Франківській області № С-5/108/29-2017 від 26.05.2017 року, отримав відомості про виплату позивачу протягом 2014-2016 років індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні та розміри цих виплат, а тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії настали 26 травня 2017 року, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 01 червня 2017 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа).

Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, слід визнати неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 01 червня 2017 року та зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 01 червня 2017 року, з виплатою ОСОБА_3 різниці в пенсії за період з 01 червня 2017 року по день виконання рішення суду.

При цьому в задоволенні позовних вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними та про проведення перерахунку пенсії за період з 29 грудня 2016 року по 31 травня 2017 року слід відмовити у зв’язку з їх безпідставністю, оскільки апеляційним судом встановлено те, що порушення прав позивача триває з 01 червня 2017 року.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити виплату пенсії в подальшому до втрати права на таку пенсію, апеляційний суд звертає увагу на те, що судовому захисту підлягають невизнані, порушені або оспорювані права.

Чинним законодавством не передбачено можливості судового захисту прав від ймовірних порушень в майбутньому, а тому в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Апеляційний суд вважає необгрунтованими покликання позивача на те, що йому слід виплатити різницю в пенсії за минулий час, оскільки вказана норма застосовується у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії.

Оскільки позивач право на отримання пенсії з врахуванням суми матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення набув з моменту звільнення зі служби, однак вказаним правом не скористався, апеляційний суд не знаходить правових підстав для зобов’язання відповідача провести позивачу виплату різниці в пенсії за минулий час.

Таким чином, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело не правильного вирішення справи, а тому апеляційні скарги позивача та відповідача слід задоволити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, про відмову в задоволенні частини позовних вимог та про залишення частини позовних вимог без розгляду з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській задоволити частково.

Постанову Долинського районного суду Івано – Франківської області від 1 грудня 2017 року у справі № 343/1112/17 скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 01 червня 2017 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 01 червня 2017 року, з виплатою ОСОБА_3 різниці в пенсії за період з 01 червня 2017 року по день виконання рішення суду.

Залишити без розгляду позовні вимоги:

- про визнання неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо відмови у проведенні перерахунку належної ОСОБА_3 пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні за період до 28 грудня 2016 року

- про зобов'язання ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано – Франківській області здійснити перерахунок та виплату належної ОСОБА_3 пенсії з включенням до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 30 вересня 2016 року, за період з 30 вересня 2016 року по 28 грудня 2016 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7