Ухвала суду № 72284978, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2018 року № 876/10129/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання – Болюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» та інженер відділу з паркування Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» ОСОБА_3, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі – РА, Міська рада відповідно) у якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с.157), просила скасувати постанову адміністративної комісії РА (далі – Адміністративна комісія) від 21.07.2016 №140 та закрити провадження у справі.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2017 року у справі №461/7256/16-а у задоволенні позову відмовлено.

За результатами апеляційного розгляду справи постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Галицького районного суду м.Львова від 13 вересня 2017 року в частині відмови щодо скасування постанови Адміністративної комісії РА від 21.07.2016 №140, скасовано та прийнято нову постанову, якою позов в цій частині задоволено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

19.12.2017 Львівським апеляційним адміністративним судом зареєстровано заяву від 12.12.2017 про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (а.с.224-228).

Згідно поданої заяви судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат понесених позивачем, зокрема витрат на правову допомогу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення такої.

Статтею 252 КАС (в редакції, чинній на час постановлення цієї ухвали) встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Із поданої заяви та матеріалів справи видно, що представником позивача на час розгляду такої у судах першої та апеляційної інстанції виступав ОСОБА_1, повноваження якого підтверджувались довіреністю від 24.11.2016 із строком дії до 24.11.2018 (а.с.25). У заяві зазначено, що вказаний представник є помічником адвоката з яким ОСОБА_2 04.11.2016 уклала договір про надання послуг представника в кримінальному, цивільному, адміністративному та господарському процесах (далі – Договір). Пунктом 2 додаткової угоди №1 до Договору від 05.11.2016 (далі – Додаткова угода №1) визначено, що відповідно до неї сторони Договору (ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_4Б.) погоджують можливість виконання зобов’язань адвоката ОСОБА_4 особисто, або помічником адвоката: ОСОБА_1 на якого від імені адвоката 05.11.2016 видано доручення на введення справи (а.с.229-234).

За змістом акта приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2017 №3 до Договору (далі – Акт №3) в якому зазначено види робіт, що надавались адвокатом ОСОБА_4 вартість наданих ним послуг за таким актом становить 5000 грн, які ОСОБА_2 оплатила згідно квитанції від 06.12.2017 №ПН2551 (а.с.239-240).

Крім цього, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача ОСОБА_1 зазначає і те, що позивачем 24.11.2016 за виготовлення довіреності на представництво ним її інтересів сплачено 250 грн, що підтверджується відповідною довідкою приватного нотаріуса (а.с.238).

Зважаючи на викладене, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 5250 грн, включивши до таких витрат, витрати пов’язані з вчиненням такої нотаріальної дії, як оформлення довіреності.

Відповідно до ч.1 ст.87 КАС (в редакції, чинній на час розгляду вказаної справи судом апеляційної інстанцій), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу (п.1 ч.3 ст.87 КАС).

Згідно з частинами 1, 3 ст.90 КАС витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції, чинній на час укладення Договору; далі – Закон №4191-VI) – розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, вказаним Законом передбачена компенсація за годину участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи це, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ні представник ОСОБА_1, ні адвокат ОСОБА_4 не брали участі у судових засіданнях під час апеляційного розгляду справи.

При цьому, позивачем не заявлялися позовні вимоги щодо судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу, що виключає можливість не розгляду однієї із позовних вимог чи одного з клопотань.

До того, ж в матеріалах справи до подання розглядуваної заяви про ухвалення додаткового судового рішення були відсутні документи, що підтверджували факт надання адвокатом ОСОБА_4 та представником ОСОБА_1, як помічником адвоката правової допомоги ОСОБА_2

Усі повноваження на введення справи представником підтверджувались лише довіреністю.

Щодо компенсації витрат на правову допомогу у зв'язку із вчиненням адвокатом окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, зокрема тих, що перелічені у Акті №3 до Договору, то обсяг часу та роботи які затрачені адвокатом на такі дії є не підтвердженими належними доказами, а їх роль в досягненні гіпотетичного результату є сумнівними, що виключає можливість оцінки таких з врахуванням ст.1 Закону №4191-VI та ст.28 «Правил адвокатської етики» затверджених 09.06.2017 звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року.

В силу приписів ч.1 ст.45 КАС (в редакції, чинній на час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій) про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Водночас, в матеріалах справи відсутні протоколи про вчинення окремих процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п.1 ч.3 ст.134 КАС (в редакції, чинній на час постановлення цієї ухвали) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З аналізу наведеної норми видно, що у разі надання правничої допомоги помічником адвоката вартість наданих ним послуг та виконаних робіт мають окремо визначатися у договорі про надання правничої допомоги та відповідно акті виконаних робіт.

При цьому, у розглядуваному випадку ні у Договорі, ні в Додатковій угоді №1 окремо не визначено види та вартість послуг, які надавалися помічником адвоката ОСОБА_1, що у справі виступав представником позивача за довіреністю.

Разом з тим, за Актом №3 усі юридичні послуги пов’язані з розглядом справи надавались адвокатом ОСОБА_4, який, як уже вище наголошувалось не брав безпосередньої участі у судових засіданнях в суді першої чи апеляційної інстанції, а також сам безпосередньо не вчиняв таких процесуальних дій, як наприклад ознайомлення з матеріалами справи.

Відтак, з урахуванням того, що за Договором та Актом №3 витрати на правничу допомогу позивачем були сплачені адвокату ОСОБА_4, яким фактично не здійснювалось представництво ОСОБА_2 в судових засіданнях та не вчинялось окремих процесуальних дій пов’язаних з ознайомленням зі справою, а також те, що Договором та іншими додатками до нього не визначено, вартість послуг помічника адвоката ОСОБА_1, що по справі виступав, як представник за довіреністю, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 241, 248, 252, 321, 325, 328, 329 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

судді В.М. Багрій

ОСОБА_5

Ухвала підписана суддями 12 лютого 2018 року.