Постанова № 72284937, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/1114/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дутчак Ігор Михайлович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Качак Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі по тексту -Управління) про скасування рішення від 26.02.2015 року про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із зниженням пенсійного віку, зобов'язання призначити з 16 грудня 2014 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ч.1. ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки у 1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження ЧАЕС, то він має право на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 26.02.2015 року щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, зобов'язано призначити з 22 серпня 2016 року та виплачувати ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у позивача відсутні первинні документи, що підтверджують дні виїзду в зону відчуження в періоди участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що є підставою для відмови в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (арк. спр.5).

Довідкою, виданою 23.02.1993 року колгоспом «Росія» села Жовтневе Згурівського району Київської області також підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно на час аварії на Чорнобильській АЕС працював шофером у колгоспі «Росія» і направлявся в зону відчуження для проведення робіт по евакуації людей і майна з 3 травня 1986 року по 4 травня 1986 року.(арк. спр.7)

У грудні 2014 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку до 10 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надавши пенсійному органу вищевказані документи.

Рішенням від 26.02.2015 року відповідачем відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю первинних документів про періоди роботи в зоні відчуження (арк. спр.11).

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено зниження пенсійного віку на 10 років учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 7 Порядку визначений перелік документів, які долучаються до заяви про призначення пенсії, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням норм закону, наданих документів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав документи в яких зазначено періоди роботи і населений пункт, де позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Як вбачається з посвідчення позивача, він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році, ОСОБА_2 встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії за участь в роботах в зоні відчуження, а згідно вимог ст. 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" такий статус встановлюється лише учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості днів, а з 01.07.1986 року до 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання пенсії відповідно до ст.55 Закону № 796, як особа яка працювала у зоні відчуження з 03.05.1986 року до 04.05.1986 року, оскільки позивачем були надані документи на підтвердження свого права відповідно до яких він знаходився в зоні відчуження 2 дні до 1 липня 1986 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, про що видано посвідчення від 06.12.2001 р., і вказаного статусу він не позбавлений.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач з 03.05.1986 по 04.04.1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження ЧАЕС, отже має право на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку до 10 років.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2018 р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварськеого об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль