Постанова № 72284602, 14.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 740/4257/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дикий В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2017 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Ніжинському об'єднаному УПФ України та з 20.06.2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Щомісячне довічне грошове утримання було призначено у розмірі 90 відсотків її суддівської винагороди.

Із довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА України у Чернігівській області від 13.09.2017 за № 03-36/921/17-вих., убачається, що суддівська винагорода позивача становить 27200 грн., у тому числі: посадовий оклад - 16000 грн., доплата за вислугу років - 11200 грн., з виходом у щорічну оплачувану відпустку судді виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу - 16000 грн. Довідка видана на підставі особового рахунку працюючого судді на відповідній посаді за вересень 2017 року.

15 вересня 2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та включення до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 16000 грн.

Листом від 25 вересня 2017 року № 4572/04-12 відповідач відмовив позивачеві у проведенні такого перерахунку, оскільки допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, тому для включення її до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підстави відсутні. У листі відповідача також зазначено, що довідка № 03-36/921/17-вих. від 13.09.2017 видана не за встановленим зразком.

Позивач, вважаючи такі дії протиправними, відмову необґрунтованою, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, адже відносить до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.10р. № 2453-VI (в редакції чинній на момент призначення Позивачу довічного грошового утримання, надалі Закон № 2453-VI) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Поняття суддівської винагороди, визначене ч. 2 ст. 133 Закону №2453-VI, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Враховуючи положення ч.1 ст.133 вказаного Закону, іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

Статтею 141 Закону №2453-VI передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.16р. (надалі - Закон № 1402-VIII).

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII).

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Власне законодавством, чинним станом на час призначення позивачу щомісячного грошового утримання, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку передбачений чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді, до якого матеріальна допомога на оздоровлення не включається.

Таким чином, при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону №2453-VI, згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для врахування її для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні. Зазначений Закон є чинним, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції у спірних правовідносинах на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08 червня 2016 року з огляду на те, що зазначене рішення не стосується включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2018 року.