Постанова № 72284500, 15.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/823/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа Міністерство фінансів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення (лист) Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 19 липня 2016 року вих. № 969/10/-10-13-11-02-10;

- зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти подані товариством з обмеженою відповідальністю «Аніка» копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць червень 2016 року з включенням відомостей з них до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у зв'язку з неусуненням недоліків адміністративний позов повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції зроблено висновок про необхідність повернення позовної заяви, оскільки позивач у встановлений судом строк, не виконав вимоги ст. 106 КАС України та не усунув вказані судом недоліки.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Підставою для залишення позовної заяви без руху суд, зокрема, зазначив те, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду було заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, проте, судовий збір у розмірі сплачено за одну вимогу.

Порядок та розміри судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, при визначенні кількості вимог немайнового характеру, слід виходити з характеру спірних правовідносин та зважати на можливість відновлення порушених прав позивача при задоволенні кожної з таких вимог.

Частини четверта та п'ята статті 105 КАС України в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції містять формулювання позовних вимог, що може використати позивач, звертаючись до суду про захист прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Перелік позовних вимог не є вичерпним.

Слід звернути увагу, що призначенням судового захисту є відновлення порушеного права позивача.

У даній справі позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у прийнятті документів. Для усунення наслідків протиправності такого рішення, позивач просив суд зобов'язати відповідача прийняти такі документи, оскільки саме лише скасування спірного рішення не поновлює порушені права.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, заявлені у даному позові вимоги є по суті однією вимогою, а тому позивачем у відповідності з вимогами Закону України «Про судовий збір» було сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

Стосовно висновків суду першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху стосовно ненадання позивачем доказів, якими він обґрунтовує вимоги адміністративного позову, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України в редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали під час попереднього судового засідання, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі, а тому залишення адміністративного позову без руху на підставі неподання позивачем доказів порушення свої прав не може вважатися обґрунтованим.

Стосовно висновку суду першої інстанції про незасвідчення належним чином копій документів, приєднаних до позовної заяви, колегія суддів зазначає, що ст. 106 КАС України в редакції на час подання адміністративного позову не містила таких вимог до адміністративного позову, а тому залишення з цих підстав позовної заяви без руху не може вважатися обґрунтованим.

Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованою, оскільки позов подано дотриманням вимог ст.ст. 105, 106 КАС України.

З огляду на викладене, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 320 КАС України в редакції після внесення змін згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано 1. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року про повернення позовної заяви скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді А.Ю. Коротких Н.М. Літвіна

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2018